Володимирський собор
Останні публікації

Розміщення закладів народної освіти

Розміщення закладів народної освітиРозміщення закладів народної освіти, установ охорони здоров’я, харчування і торгівлі, Зв’язку і адміністративно-комунальних визначалось залежно від кількості населення району та радіусів обслуговування. Виняткове значення проекту Великого Запоріжжя полягало в грандіозності задуму та нових архітектурно-планіровочних рішеннях соціалістичного міста.

У 1927 році на правому березі Дніпра розгорнулося спорудження за типовими проектами селищ для будівельників та постійних робітників гідровузла.

Переважали одноповерхові двоквартирні житла 1929 року розпочалося капітальне будівництво 6-го селища в районі Вознесенки.

Архітектура чотири, п’ятиповерхових споруд селища відзначена пошуками нових композиційних прийомів і простих форм, прагненням до створення ансамблевої забудови окремих кварталів.

Одночасно із спорудженням робітничих селищ здійснювалась соціалістична реконструкція старих українських міст, в першу чергу тих, що мали велике народногосподарське значення.

Вона була спрямована на покращання комунально-побутового та культурного обслуговування населення, санітарно-гігієнічних умов, підвищення якостей архітектурних ансамблей та благоустрою.

Особливо великі будівельні роботи велись у Харкові, що був тоді столицею Радянської України.

На кінець першої п’ятирічки місто стало адміністративно-господарським, промисловим і культурним центром республіки.

Важливе значення в реконструкції Харкова мало спорудження на площі Дзержинського одного з найбільш цілісних ансамблів, створених радянськими архітекторами, що знаменував собою виникнення нового громадсько-ділового центру Харкова, вніс крупний масштаб в його забудову.

До складу ансамблю входили витримані в одному стилі будинки держпромисловості, проектних організацій та кооперації.

Ансамбль доповнювали готель «Інтернаціонал» та будинок ЦК КПУ. Грандіозність задуму, пафос широкого розмаху будівництва, трудовий ентузіазм красномовно говорили про тріумфальну ходу першої п’ятирічки.

Площа Ф. Е. Дзержинського у вигляді сполучення кола з прямокутником — найбільша в Європі.

Вона має невеликий природний нахил з північного сходу на південний захід і з’єднується прямокутною частиною з вулицею Сумською, а з другого боку низкою радіальних вулиць утворює початок нової частини міста.

Будинок держпрому — перший за часом спорудження та значенням в ансамблі.

Він зведений в 1925-1929 роках за конкурсним проектом архітекторів С. С. Серафімова.

М. Д. Фельгера і С. М. Кравця.

Призначення будинку яскраво виявлене в самій його планіровці.

Численні робочі приміщення трестів різних галузей промисловості УРСР згруповані за функціональним призначенням і зручно взаємопов’язані широкими світлими коридорами.

Передбачено також технічну бібліотеку, зали зібрань, їдальню-ресторан, банківські та нотаріальні контори, просторі вестибюлі з ліфтами і парадними сходами, холи, радіостанцію тощо.

Об’ємна композиція Будинку Держпрому має складний, але урівноважений силует.

Вона складається з різних за розміром, зростаючих за висотою до центру паралелепіпедів основних частин величезної споруди, об’єднаних між собою міцними переходами над радіальними проїздами.

Зовнішній вигляд будинку лаконічний, заснований на нових композиційних прийомах, вишуканих пропорціях і простих формах, що створили художній образ, який відповідає соціальному призначенню споруди.

Комментарии запрещены.