Центральна площа села планувалась не більшою 0,5 гектара, навколо неї розміщували громадські споруди — клуб, сільраду, правління колгоспу, магазини. Стало правилом розміщувати парк культури і стадіон поруч з клубом.

Сельбища територія поділялась вулицями на квартали в 4-5 гектарів з садибами по 0,3-0,4 гектара відповідно до розмірів, що встановлювались Статутом сільськогосподарської артілі.

Квартали залежно від їх конфігурації і значення вулиць мали двосторонню або чотиристоронню забудову.

Жилі будинки ставились на віддалі 6 метрів від красної лінії вулиці в глибині садиби.

Небачено розквітла творчість народних майстрів.

Багато нових сіл збудовані місцевими жителями.

Якщо глибоко познайомитись з Лісною Колоною та Садками Житомирської області, що з’явилися у 1935 році після зселення хуторів, то можна знайти багато принципових рис, притаманних будовам, що їх створили спеціалісти-архітектори.

В центрі села Садки, на перетині двох головних вулиць,- кругла площа.

По її периметру розміщені будинки сільради, сільмагу, клубу, школи і дитячих закладів.

Рівні стрічки вулиць прикрашені деревами, газонами, обладнані тротуарами.

До господарського двору колгоспу, розміщеного на західній околиці, від однієї з центральних вулиць прокладено широкий бульвар.

Територія двора забудована по периметру складськими й тваринницькими спорудами.

Трудівники колгоспних ланів докладали всіх зусиль, щоб їх села були красивими, впорядкованими, щоб, йдучи вулицями, кожен відчував красу життя.

Отже, у передвоєнні роки радянське містобудування збагатилось роботами в зовсім новій галузі — галузі колгоспного будівництва.

Багато з принципів забудови сіл та1 їх виробничих зон і досі не втратили свого значення.

Поряд з вирішенням містобудівних завдань приділялось багато уваги розробці нових типів будинків і споруд, поява яких визначалася дальшим зростанням добробуту й культури соціалістичного суспільства.

Невідкладною залишилась розробка проектів жилих будинків у зв’язку з безперервним зростанням обсягу житлового будівництва в містах і селах.

Все більшого значення набувало застосування типових проектів, для чого неодноразово оголошувались конкурси на проекти будинків колгоспників, розроблялись і впроваджувались типові проекти малоповерхових жилих будинків для селищ, а після 1935 року були створені обов’язкові для повсюдного використання типові серії секцій багатоповерхового житла.

Хоч на той час переважало індивідуальне проектування, ці секції закладені в більшості проектів жилих будинків довоєнного часу, що було кроком уперед на шляху уніфікації житла.

Як в конструктивному, так і в планіровочному рішеннях структура будинків була різною: вищі за п’ять поверхів обладнувались ліфтами, квартири мали від двох до чотирьох кімнат, на сходову площадку виходили дві, три і навіть чотири квартири.

В конструктивному відношенні жилі будинки класифікувалися залежно від характеру внутрішніх опор, що несуть перекриття.

Споруджувались будинки з поперечними й поздовжніми несучими стінами, з внутрішніми цегляними або залізобетонними стовпами.

А в Запоріжжі й Краматорську зводили багатоповерхові житла Із шлакобетонних блоків.

У містах споруджували переважно великі багатосекційні жилі будинки, домагались пов’язання їх з навколишньою забудовою та рельєфом ділянки.

Якщо проектом передбачалися курдонери, то їх орієнтували по осі симетрії кварталу або на замикання вулиці.

Часто наріжні будинки мали симетричну форму відносно напрямку бісектриси кута кварталу.

Прикладом можуть бути будинки на розі Кругло університетської вулиці і Крутого спуску в Києві, на розі вулиці Короленка й Мечнікова в Дніпропетровську та інші.

Щоб позбутись одноманітності фасадів, спорудам, що мали значну довжину, надавали пластичності, застосовуючи, крім курдонерів, центральні й бокові ризаліти, розкреповки, горизонтальні членування поясками, рельєфне обрамлення вікон і дверей.

Іноді архітектори втрачали відчуття міри у вирішенні пластики фасадів житла, прикрашаючи їх елементами, що не відповідали функціональному призначенню,- колонадами, портиками, сандриками тощо.

Ця тенденція переростала в еклектичне прикрашательство.