Громадське обговорення конкурсних проектів довело, що в основу повинен бути покладений принцип довільної забудови Хрещатика, який би передбачав розміщення будинків з певними розривами і, виходячи з конкретних умов, максимальне збереження капітального житлового фонду. Цю ідею і було покладено в основу забудови Хрещатика в остаточному її проекті (архітектори 0. В. Власов, А. В. Добровольський, В. Д. Єлізаров, Б. І. Приймак, 0. І. Малиновський, 0. І. Заваров).

Проектувалось значне розкриття рельєфу східної сторони Хрещатика з його мальовничим озелененням.

Щоправда, з різних обставин цей задум не вдалося повністю здійснити.

Деякі розриви пізніше були забудовані окремими непередбаченими проектом спорудами.

Після об’єктивної критики архітектори стали відходити від декоративних прийомів, надаючи спорудам більш монументальних форм.

Це можна бачити на будинках Головного поштамту (автори-архітектори Б. І. Приймак, В. Є. Ладний, С. В. Пастухов і З. Г. Хлєбнікова), Міністерства культури і Міністерства сільського господарства (архітектори В. Д. Єлізаров, В. А. Созанський, Л. Д. Куліков і М. К. Шило) та в ряді інших, які споруджені пізніше.

Треба визнати, що створення нової архітектури Хрещатика було надзвичайно складним завданням, яке київським зодчим довелось розв’язувати вперше.

Звичайно, відсутність досвіду, потрібної майстерності перешкоджали бездоганному вирішенню цього завдання.

Але недосконалість деяких архітектурних прийомів у планіровці і забудові Хрещатика, зайвий декор фасадів деяких будинків не завадили відбити певний поступальний процес творчих пошуків.

Це було великим випробуванням для архітекторів і справжньою школою вдосконалення професійної майстерності і набуття великого творчого досвіду.

Що можна сказати про архітектурний ансамбль Хрещатика в цілому?

Принцип розміщення жилих будинків на певній відстані один від одного і створення перед ними тераси надали магістралі мальовничості, а високий рівень благоустрою, барвисті зелені насадження зробили його оригінальним і неповторним в архітектурно-планіровочному задумі.

Позитивним у забудові Хрещатика є застосування будівельної і оздоблювальної кераміки для облицювання споруд, що також свідчить про значне піднесення технічного і художнього смаку зодчих, які разом з технологами й майстрами здійснили роботу по освоєнню виробництва художньої архітектурно-будівельної кераміки.

Оздоблення будинків керамічною плиткою теплих тонів створює радісну гаму і надає архітектурному ансамблю вулиці святкового вигляду.