Поморянський замок — «іржавий цвях» у Золотій підкові Львівшини. Його покинуті руїни нечасто відвідують туристи, що захоплюються замками в Олеську, Підгірцях і Золочеві. Тим часом саме тут, у Поморянах, була улюблена резиденція польського короля Яна III Собеського.

Першу письмову згадку про замок у Поморянах датовано 1497 роком. У той час це був невеликий дерев’яний замок Кораб; він стояв на невисокому пагорбі, який омивали води річок Золота Липа і Махновка. Укріплення мало важливе стратегічне значення, тому на початку XVI століття воєвода Ян із Сієни відбудував його в камені.

У 1675 і 1684 роках замок захоплювали й пошкоджували турки, але до 1690 року його відновив польський король Ян III Собеський, що влаштував тут одну зі своїх резиденцій. Замок Собеського складався з чотирьох корпусів, усередині яких розміщувався двір.

Донині збереглися лише два корпуси, які перебувають у жалюгідному стані. Проте навіть за руїнами можна зрозуміти, що перед нами не просто військова база, потужна бойова твердиня, а розкішний колись палац.

Головний корпус обернений у двір галереєю з елегантною колонадою. Двері й вікна обрамлені вишуканою ренесансною лиштвою.

Єдине свідчення бойового минулого замку — могутня кругла вежа з суворими бійницями, що укріплює кут між корпусами. Всередині вежі розташовані сходи на другий поверх замку.