Підготовлений в липні 1964 року проект під керівництвом головного архітектора М. М.Говденко складався з трьох томів: пояснювальної записки, зведеного кошторису і обмірних креслень. Обсяги консерваційно-реставраційних робіт в проекті виявились навіть більшими, ніж передбачалось плановим завданням, що було результатом поглиблених наукових досліджень Замку. Подібне збільшення їх об’ємів, особливо в напрямку реставрації, спостерігалось і пізніше.
З того часу і до кінця 70-х років по мірі виділення державою коштів проводились науково-дослідні, проектні і на їх основі натурні реставраційні роботи, в яких брали участь великі колективи архітекторів, техніків, робітників — реставраторів Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління і його Волинської дільниці.
Протягом півтора десятиріччя консерваційно-реставраційної практики Луцький замок докорінно змінив свій вигляд.
В реставрованих баштах було відновлено втрачені між’ярусні перекриття, кам’яні наличники вікон, дахи, ренесансні аттики.
Виготовлено і встановлено віконні й дверні заповнення, проведений ремонт втраченої кладки й гвинтових сходів, реконструйовано інтер’єри. Замкові мури, зміцнені при фундаментах, були докладені і в зруйнованих верхніх частинах, після чого на них відновили дерев’яні бойові галереї — конструкції на зразок колишніх о бланків. Здійснено ін’єкцію цементним розчином всіх тріщин в мурах і баштах.
По периметру стін влаштовано внутрішню і зовнішню відмотку, а на їх зломах відновлені виносні. Реконструкція всіх архітектурних деталей екстер’єру й інтер’єрів Луцького замку здійснювалась за проектами М. М.Говденко, підготовленими на основі копіткого вивчення документальних свідчень і натурних обстежень їх архітектурних залишків чи слідів.
Очевидно, це були найбільш масштабні реставраційні роботи за останні два століття, тобто з часу оновлення луцьких фортифікацій наприкінці 60-х років XVII ст. губернатором паном Горайном, тому з цілковитою впевненістю їх можна назвати сьомим будівельним періодом Луцького замку.
Відновлений образ Замку прикрасив і оживив околицю старого Луцька, став привабливим об’єктом для численних екскурсантів й туристів. Проте на початку 80-х років, в апогеї періоду загальнодержавного застою, спостерігається значне уповільнення консерваційно-реставраційних робіт на їх завершальному етапі.
Залишався невиконаним в натурі розроблений в 1981 році проект благоустрою, яким передбачалась реставрація зовнішнього обвалування. Замку з озелененням і заповненням каверн, вирішення горизонтального та вертикального планування внутрішньої території, влаштування доріжок і оглядових майданчиків для екскурсантів та інше.
На середину 80-х років через недогляд, відсутність охорони і дію природних факторів прийшли в непридатний стан або ж були зруйновані зловмисниками окремі відреставровані елементи дерев’яних конструкцій стін, інтер’єрів башт, віконних і дверних заповнень.
Здавалось, ще десяток років, і Луцька твердиня знову почне перетворюватись в руїну. На щастя, цього не сталося, бо на шляху руйнації стала дирекція проголошеного весною 1985 року Державного історико-культурного заповідника, першочерговим об’єктом уваги якої і став Луцький замок.