Володимирський собор
Останні публікації

Луцький замок в межах окольної своєї частини

Луцький замок в межах окольної своєї частиниЛуцький замок в межах окольної своєї частини, де знаходився кафедральний костел Св. Трійці, був також столичним центром луцького католицького біскупства. Латинська кафедра була перенесена сюди з Володимира ще 1428 року клопотаннями великого князя Вітовта. Після 1545 р., відколи біскуп Юрій Фаль-чевський завершує будівництво нової кафедри з кам’яницею для капітули і школи, тут створюється не тільки, а й культурно-освітній і політичний осередок.

Варто лише згадати, що Троїцьку латинську школу в Луцьку закінчив в цей час відомий український полеміст Іван Вишенський.

Спостерігається причетність учнів цієї школи до повстання Григорія Лободи і Северина Наливаика.

Розміщена в костельних будинках дієцезіальна канцелярія мала статус великої судово-адміністративної установи. її юрисдикція поширювалась по всій величезній території луцького біскупства, яке включало Волинське, Брацлавське, Берестейська, Підляське і Литовське воєводства.

В цілому Троїцький кафедральний костел для парафіян-католиків виконував функцію, аналогічну кафедральному собору Івана Богослова для православних. В ньому також відбувались католицькі духовні суди, а дещо пізніше збирались повітові сеймики.

В другій половині XVI ст. спостерігалось зростання впливу католицької церкви, яка фактично була державною, і явища застою православної, яка не отримувала підтримки з боку держави. В середовищі місцевої шляхти відчувався потяг до католицької, більш культурної і освіченої віри, що мала тісні зв’язки з Європою.

Окатоличення давало також певні правові привілеї, тому під кінець XVI ст. католицизм на Волині був на піднесенні, а православ’я, спираючись переважно на міщан і селян, переживало занепад. Особливо відчутних втрат зазнала православна церква на Волині після підписання 1596 року Берестейської церковної унії, ініціаторами якої були луцько-острозький і володимиро-берестейський єпископи Кирило Терлецький та Іпатій Потій.

Проте протягом всього XVI в. в Луцькому замку діяли два центри духовної влади — православний собор Івана Богослова та католицька кафедра Св. Трійці, що надавало йому значення столиці регіональних церковних округів.

Комментарии запрещены.