Володимирський собор
Останні публікації

Луцький трибунал

Луцький трибуналВ 1578 році король дозволив шляхті Волинського, Брацлавського і Київського воєводств на повітових сеймиках обирати депутатів до трибуналу — вищого апеляційного суду цих земель. В листопаді цього ж року в Луцькому замку відбулась перша сесія трибуналу, так звані «великі роки трибунальські», що знаменувало не тільки апогей судової функції Замку, а й правову автономію названих руських земель. Аналогічну, хоч і в дещо іншому плані, ситуацію ми спостерігаємо за часів Любарта-Свидригайла як вияв столичних тенденцій Луцького замку, навкруг якого мала обертатись значна частина території України-Русі.

До Луцького трибуналу входило шість депутатів та місцевий земський суд в повному складі — за правом воєводства, в якому діяв трибунал. Мабуть, тому луцький трибунал засідав в приміщенні земського суду, а прийняті рішення по опротестованих декретах записувались до луцьких земських книг.

Проте трибунал функціонував дуже неефективно і після офіційної ліквідації на сеймі 1589 року остаточно припинив своє існування. Таким чином, в XVI в., особливо після 60-х рр., Луцький замок, як місце проведення власне повітових, воєводських каптурових і, на короткий час, вищого апеляційного суду кількох воєводств, виступає судовим центром Волині.

Завершуючи розгляд шляхетських судів, резиденцією котрих був Луцький замок, варто зробити наголос на двох аспектах.

По-перше, всі категорії цих судів стояли на захисті життя, честі та власності шляхти, а також збереження шляхетських прав від обмежень верховної влади.

По-друге, Луцький замок, як резиденція вищого апеляційного суду кількох воєводств, починає виступати не тільки в ролі судового центру Волині, а й значної території України.

На ретельну увагу заслуговують записові, поточні та декретові актові книги луцьких судових установ, яких протягом 1561-1782 рр. зібралось 1167 одиниць.

В 1852 р., на вимогу Київської археографічної комісії вони були перевезені до Київського Центрального архіву. Нині в ЦДІАУ м. Києва збереглось лише 537 актових книг: 463 гродських (фонд 25), 62 земських (фонд 26), 6 підкоморських (фонд 24), 8 каптурових (фонд 17),6 магістратських (фонд 23). Цей актовий скарб, незважаючи на значний відсоток втрат, є безцінним джерелом для вивчення історії України.

Комментарии запрещены.