В Луцькому замку після земських реформ 60-х років почав розміщуватися також суд та уряд підкоморія, який відав границями повіту і всіх земельних володінь в ньому. Першим луцьким підкоморієм був пан Михайло Сербин.

Характерною особливістю підкоморського суду було те, що його «роки» проходили і обов’язково завершувалися на спірному місці, при огляді земельних границь.

Підкоморій, або його помічник — коморник, з’ясовували суть справи, вислуховуючи докази обох сторін, їхніх свідків, оглядали границі і виносили декрет, обгрунтований відповідними розділами та артикулами Литовського статуту. Тут же були мірники і копачі, котрі переміряли земельні володіння, робили нові чи поновлювали старі граничні знаки.

Підко-морським писарем, від імені голови суду, писалися відповідні листи по суті справи і її вирішенню, копії з яких в разі необхідності видавалися спірним сторонам, а з поверненням суду до повітового центру вписувалися до підкоморських судових книг. Підкоморські судові книги Луцького повіту писались і зберігались у Луцькому замку.