В часи міжкоролів’я всі повітові суди припиняли свою практику, і тоді шляхта Волинського воєводства влаштовувала єдиний для всіх повітів каптуровий суд. Так було і влітку 1574 р., відколи втік з польського престолу обраний після смерті останнього Ягеллона — Сигізмунда II Августа французький принц Генріх Валуа. Тоді шляхта Волинського і Брацлавського воєводств з’їхалась на сеймик до Луцького столичного замку для обрання депутатів і оголошення повноважень кап-турового суду.

Цього разу каптуровий суд утримував свої повноваження протягом двох років, до обрання королем Стефана Баторія.

Сесії збирались в кінці кожного місяця і засідали у Верхньому замку, де до них діяли гродські і земські суди. Судові книги, теж замкнені в скрині і запечатані депутатами суду, зберігалися в притворі церкви Івана Богослова.

Основна діяльність каптурового суду спрямовувалась на сувору вимогу по дотриманню населенням воєводства положень державних законів.