Володимирський собор
Останні публікації

Замок в люстраціях та інвентарях XVI ст

Замок в люстраціях та інвентарях XVI стНазвані в кінці попереднього розділу правові зміни стали не тільки першими кроками до майбутнього шляхетського можновладства, а й вносили елементи певного розладу і застою в державне життя, породжували всілякі зловживання і насильства з боку шляхти, причому незалежно від того, займали її представники урядові посади чи ні. Це, в свою чергу, негативно впливало на становище замків — адміністративно-господарських і військово-політичних центрів держави. Тож не дивно, що молодий король і великий князь Сигізмунд II Август, з надзвичайною адміністративною енергією розбудовуючи державу, приділяв підвищену увагу замкам, особливо граничної з татарами південної литовської Русі, ядро якої становила Волинська земля.

Отримавши 1544 року від свого писаря, дяка Льва Потія (Паткевича) невтішні повідомлення щодо стану волинських замків, великий князь в 1545 р. знову споряджає його для нової ревізії, але вже під керівництвом члена державної Ради луцького біскупа Юрія Фальчевського.

При цьому ревізори були наділені особливими повноваженнями для перевірки дотримання місцевою шляхтою митних та майнових законів і службових обов’язків.

Нова ревізія Луцького замку була призначена на 1552 рік, а пізніше короткі інвентарні ревізії проводилися королівськими довіреними особами при кожній черговій зміні намісника-старости; всі ці ревізійні описи є цінним джерелом як історії власне Замку, так і внутрідержавного життя взагалі, однак до висвітлення загальнодержавних проблем ми будемо звертатися лише в контексті історії Луцького замку. Взаємодоповнюючі люстрації 1545 і 1552 років є фактично першим документальним відображенням архітектурного образу Луцького замку з переліком і описом стану всіх його складових частин: башт, стін, городень, а також функціонально пов’язаних будівель та споруд на його території, їх забезпечення і озброєння.

Вони подають найдавніші назви Замку і його елементів, які повинні стати визначальними при сучасній уніфікації. Луцький замок, за люстраціями середини XVI в., поділявся на два окремих: повністю мурований Вишній замок із трьома вежами — Воротньою, Владичою, Стировою та напівмурований Окольний замок з чотирма дерев’яними вежами — Воротньою, Перемильською,» Пінською та Владик волинських, і чотирма мурованими — Чарторийських, Свинюською, Івана підскарбія, князів Четвертинських та ін. князів і Архімандричою.

» Вишній замок відділявся від Окольного Перекопом (ровом), таким же чином був в свою чергу розділений Окольний замок з містом. Через Перекопи обох замків були збудовані дерев’яні мости, передбрамні секції яких обладнувались підйомними механізмами — зводами.

Робили ті мости всі мельники, що мали свої млини в семи милях від Замку, а ліс їм возили поліщуки з шляхетських маєтків. Всі вежі Вишнього замку, подібно нинішній Владичій, мали шатрові дерев’яні дахи, а також влаштовані під дахами по периметру стін «подсябиття»‘ — висунуті на консолях дерев’яні галереї для обстрілу підошов мурів.

Дерев’яна частина Окольного замку починалась від Воротньої вежі (нині ділянка вул. Кафедральної між дзвіницею і костелом Св. Петра і Павла), йшла ліворуч до Перемильської вежі, звідки повертала направо вздовж Глушця і примикала до муру над Перекопом Воротньої вежі Верхнього замку. Праворуч від Воротньої вежі Окольника, після восьми дерев’яних городень, починалась його мурована частина, яка простягалась понад ровом до Стиру і далі високим берегом ріки завертала до мурованої стіни через Перекоп при Стировій вежі Вишнього замку.

Назви замкових веж походили переважно від імен чи посад осіб, назв волостей, що їх утримували, або ж функціонального призначення чи місця розташування. Муровані вежі сполучались між собою мурами, а дерев’яні — парканом з городень — обмазаною глиною зрубною стіною з внутрішніми приміщеннями.

В городнях поверх паркану і муру були збудовані обланки (бойові помости) із заборолами та дахом.

Комментарии запрещены.