Володимирський собор
Останні публікації

Волинська земля

Волинська земляВолинської землі князя Семена Юрійовича. Вже немолодий, проте досить енергійний намісник Олександра Ягеллончика в Луцьку проводить будівництво цегляних укріплень Замку та активно готує місто до оборони.

Про це повідомляє звіт орендатора луцького мита краків’янина Лерина Гереша королівським ревізорам, маршалку дворному князеві Михайлу Глинському (майбутньому керівнику повстання 1507 р.) та писарю великокнязівської канцелярії Янущу (скоро по тому він вже намісник володимирський Федір Янушевич) .

На кінець березня 1503 р. митник не одержав для себе значної суми доходу, тому що змушений був фінансувати за рахунок митного збору роботи по обороні Луцька. Зокрема, на утримання пушкаря, на хорунжого, на котли для варки селітри було витрачено 184 копи грошей.

Попереднього, 1502 р., тим же коштом було змуровано піч і плитницю (цегельню) та виготовлено 240 000 штук цегли, а на час звіту 1503 р. ще 70 000 штук; також закуплено вапно, на що в цілому було витрачено 200 коп грошей.

На оплату найманим робітникам за мурування Замку і покриття дахів було виплачено 215 з половиною коп грошей.

Отже, загальна сума видатків орендаря на орендодавача — великого князя і короля Олександра становила близько 600 коп грошей.

Як бачимо з подібного звіту 1493 -1501 років, понад відкупну суму орендар видав на потреби господаря 627 з половиною коп. Сюди, як правило, включалися позапланові витрати на утримання споруд, найманих робітників і службових осіб. В аналогічному звіті за 1504-1505 рр. показані витрати на службових осіб шляхетного стану, а також на пушкарів і робітників.

Очевидно, що роботи по зміцненню обороноздатності Луцька тривали протягом всіх цих років.

їх результатом став початок заміни мурами дерев’яних укріплень Окольного замку.

Що вони були дерев’яними свідчить в час перебування в Луцьку у 1473 році венеціанський посол Амвросій Контаріні, занотовуючи в своєму щоденнику, що місто мало доору, хоча и дерев’яну твердиню. Реконструкція Окольника, згідно з архітектурними обстеженнями, почалася із зведення двох прясел мурів від кутових контрфорсів В’їздової та Стирової башт Вишнього замку через Перекоп до його ближніх дерев’яних веж. За підрахунками, означена кількість виготовленої цегли (240+70 тис. штук) і була витрачена саме на зведення цих двох прясел мурів.

Вони не мають перев’язки з кладкою контрфорсів, що свідчить про їх пізніше спорудження.

Товщина закладених мурів Окольного замку, які завершувались зубцями-мерлонами без бійниць, коливалась в межах 1,7-2 м., тобто була приблизно на один метр меншою від товщини мурів Верхнього замку. Готична система кладки початків Окольника в цеглі, майже ідентичній 3-му і 4-тому періодам будівництва Верхнього замку, відрізняється чистотою, витриманістю і рівною товщиною швів.

Однак, як свідчать документи, надалі реконструкція в цеглі Окольного замку продовжилась лише понад Стиром й південно-східною околицею міста і тривала до середини XVI ст. При цьому мури Окольника завершувались більш широкими дерев’яними зрубними конструкціями — городнями.

По смерті в 1505 році князя СЮ. Гольшанського уряд луцького старости і маршалка Волинської землі обійняв вищезгаданий королівський писар, володимирський намісник Федір Янушевич, за звичаєм того часу просто пан Януш.

Мабуть, в час митної ревізії 1503 року він уподобав собі під фільварок плуг орної землі з сіножаттю на Красному та став з млином на Кичкарівці, які і випросив у великого князя за посередництвом князя Глинського.

Новий староста продовжив незавершену реконструкцію Окольного замку з боку Глушця. Роботи проводились за рахунок тих же митних надходжень, проте укріплення зводились не з цегли, а з дерева.

На стадії їх завершення наприкінці 1507 р. втікає з московської неволі К. І.Острозький, і король Сигізмунд І надає йому обіцяні уряди луцького старости й маршалка Волинської землі,35 а Федір Янушевич повертається на староство Володимирське.

Комментарии запрещены.