Володимирський собор
Останні публікації

Результати функціональної трансформації Луцького замку

Результати функціональної трансформації Луцького замкуСеред споруд Вишнього замку описи в першу чергу відмічають мурований палац господаря, тобто палац великого князя Литовського, що примикав своїм північним фасадом до Воротньої вежі. В 1545 р. саме в цьому палаці зібрались волинські єпископи, старости, князі, пани і земляни для зустрічі з ревізорами — «…в Замку Підкреслена ознака палацу, — який вже він не є, говорить, на нашу думку, про старість будівлі, а не про те, що вона була в стані добудови, як це зрозумів дехто з науковців і, зокрема, М. Малевська — дослідниця архітектурних залишків цієї споруди.

Адже ревізори 1545 р. досить конкретно називають новобудови князя-біскупа Фальчевського в Луцькому замку і при цьому зовсім не згадують палацу. Тим більше, що мулярська бригада Фальчевського, завершивши будування Троїцького костелу, який вже розписувався, була зайнята муруванням костельного дому.

Лише під час наступної люстрації (1552 р.) ревізори знову ж конкретно відмічають, тобто палац почав ремонтувати біскуп луцький.

Підкреслений вираз «почав справляти», на відміну від інших новобудов біскупа, несе в собі той зміст, що це скоріше капітальна реконструкція, аніж нове будівництво; десь відразу після 1545 р. князь-біскуп, завершивши зведення костельного дому, повернувся до перебудови старого князівського палацу у Вишньому замку. Сліди перебудови старого палацу XIV ст., спорудженого одночасно із Замком і прилученого до об’єму палацу XVI ст., були виявлені М. В.Малевською при археологічних розкопках його цокольної частини.

Існують документальні свідчення про договір Ю. Фальчевського із архітектором Лукою з Пряшева на будівництво і прикрасу королівського палацу та інших споруд в Луцькому замку. На думку Б. Сайчука, старий палац міг постраждати під час пожежі Замку в 1539 році, що і стало причиною його реконструкції.

Опис 1552 р. та сучасні архітектурно-археологічні дослідження вказують, що новозведений палац був двоповерховою з підвалом спорудою розміром 28 на 6 сажнів і вже частково покритий зеленою поливаною черепицею.

Велика висота будови в 10 сажнів свідчить про її високий стрімкий дах, під котрим, очевидно, передбачались мансардні приміщення.

Кожен із поверхів в плані мав по чотири великих кімнати. Палац мав набути ренесансних ознак — для його вікон та дверей було заготовлено різьблені кам’яні наличники.

Проте передчасна смерть князя-біскупа, одного з видатних будівничих Луцька, так і залишила це будівництво незавершеним.

За пізнішими інвентарями Замку, палац вже ніколи не добудовується і протягом двох століть стоїть пусткою, поступово перетворюючись в руїну.

Далі, за князівським палацом в напрямку Стирової вежі, стояли два дерев’яні будинки, збудовані луцьким ключником Дахном. Відповідно до опису 1552 р., один з них примикав до замкової стіни і складався з двох світлиць на соснових під клітях, сполучених дощатими перегородками, а другий — ; з однієї світлиці та комори на під клітях, також поєднаних сіньми.

Обидва будинки на той час вже вимагали капітального ремонту. Ліворуч, по вході в Замок, стояла світличка на підклітці з ґанком, біля якої були сходи на Воротню вежу.

А за нею були дві дерев’яні кухні, що за період між двома ревізіями вже і наполовину згнили.

За кухнями стояла пригороджена до замкового муру повітка, під якою знаходились оковані по-старосвітськи бронзові гармати. Подібна державна замкова забудова, відремонтована або заново збудована, збереглася, в і зі основному, до кінця XVI ст. Так, в 1598р.

відмічені аналогічні королівські (господарські) будівлі (ізби) між Стировою вежею і князівським палацом.

На місці кухонь вже 1576 року зустрічаємо пекарню, а до замкового муру, замість повітки, примикає мурована по-празьки пушкарня, котра також проіснувала до кінця століття. Ще в 1569 році одну з комірчин пушкарні луцький ключник використовував під в’язницю.

Комментарии запрещены.