Мурування Окольного замку, розпочате на початку століття старостою СЮ. Гольшанським і продовжене шляхтою за рахунок доходів з вислужених у господаря сіл, спостерігаємо ще у 1545 році. Шляхта з великою неохотою виконувала цей свій обов’язок. І чим більше власників було приписано до котроїсь з замкових ділянок, тим повільніше посувалось будівництво.
Лише на 1552 рік князі Четвертинські завершують вежу, закладену з десяток років до цього Іваном підскарбієм і тривалий час будовану спільно з князями Сокольськими і Холоневськими. В цей же рік подібну ситуацію відмічають ревізори із спорудженням дерев’яної башти Всіх владик Волинських.
Відновлення і поточні ремонти дерев’яної частини Окольного замку, в тому числі й городень з обланками на його мурах, також покладались в обов’язок повітової шляхти.
Архітектурними обстеженнями останніх періодів реконструкції Окольника встановлено, що розмір цегли впродовж цього часу майже не змінився і становив 26- 27 см х 12,5-13 см х 8-8,5 см. Залишалась готичною система кладки. Проте ошлаковані її темні тички інколи утворюють орнаментальну сітку із здвоєних ромбів по зовнішньому фасаду мурів.
Характерною особливістю мурування кам’яних фундаментів над ровом Окольника є аркада наскрізних ніш для виведення ґрунтових вод за його межі.
Вздовж дерев’яних замкових укріплень понад Глушцем в середині XVI ст. біскупом Юрієм Фальчевським було збудовано новий мурований костел Св. Трійці з чотирма оборонними баштами та костельний дім довжиною 14 сажнів, який також прикрасив Замок і місто, зміцнивши їх обороноздатність.
Інвентар 1573р. доповнює кафедральний костельний комплекс напівмурованим кляштором (частково зведеним із дерева), дерев’яною дзвіницею та цвинтарем (нині архітектурний комплекс монастиря шаріток).
Забудова в межах мурованої і дерев’яної частин Окольника розділялась дорогою, що вела від Воротньої вежі Окольного до В’їздової Вишнього замісу. Обабіч цієї вулиці в джерелах згадуються замкові плаци з церковними погостами Св. Катерини і Св. Петра, вежа для допиту злочинців,- певне, так практично використовувалась оборонна башта Всіх владик волинських, а також замковий плац при Перекопі з лобним місцем для страт.
Кілька замкових плаців було розташовано по обидва боки вулиці на виїзді з Окольного замку. Вони були забудовані будівлями пушкарні, садибами пушкаря, коваля та інших замкових ремісників.
Таким постає перед нами образ Луцького замку в описах королівських ревізорів XVI століття.