Володимирський собор
Останні публікації

Луцький земський суд

Луцький земський судЛуцький Верхній замок був також місцем проведення сесій земського суду, який розглядав всі цивільні справи шляхти Луцького повіту. Відповідно до вимог Литовського статуту 1566 р., на замковий уряд покладався обов’язок виділення приміщень для проведення сесій і збереження книг земського суду.

Такими місцями в Луцькому замку були спеціально побудований старостою Олександром Пронським великий дерев’яний критий двір (будинок) з настилом та лавами, згодом двір владики і притвор соборної церкви Івана Богослова.

Земські суди були незалежними від замкової адміністрації, вони обирались на з їздах шляхти — повітових сеймиках і затверджувались королем.

До складу суду входили суддя, підсудок та писар земський, зобов’язаний писати, котрі на першій сесії присягали судити справедливо, відповідно до статуту.

До першого складу луцького земського суду входили: Гаврило Бокій — суддя земський повіту Луцького, Остап Сокольський — підсудок земський луцький, колишній підстароста та Михайло Коритенський — писар земський.

На свої сесії суди збирались тричі на рік в час релігійних свят: трьох королів — взимку, троїцьких — на початку літа, михайлівських — восени.

Члени суду з’їжджались до Замку за три дні до початку сесії, відчиняли сховище з судовими книгами, видавали виписки і складали реєстри розгляду поточних справ. На стільки ж часу вони залишались для цих потреб по закінченню сесій, що тривали близько трьох тижнів.

Покидаючи Замок, суд збирав книги всіх попередніх сесій, за винятком останньої, і ховав їх в під трьома замками з ключами від них: від одного — в судді, від другого — в підсудка, від третього — в писаря. Замкнувши скриню кожен своїм ключем, вони запечатували її особистими печатками.

Комментарии запрещены.