Володимирський собор
Останні публікації

Луцькі замкові урядовці

Луцькі замкові урядовціПриватна вигода і нажива стають характерною рисою луцьких замкових урядовців. Особливо відзначився в цьому попередник Загоровського, луцький ключник Дахно, котрий збудував два будинки для господаря у Вишньому замку.

Надзвичайно стрімка і цікава кар’єра в минулому служебника князя Іллі Костянтиновича Острозького розпочалась з такої драматичної події, як знищення пожежею його власного дому в Луцьку 1530-го року. Вогонь перекинувся на дім із сусідніх єврейських будинків, власників котрих позивав для відшкодування збитків спочатку до старостинського, а потім до королівського суду пан Дахно.

Проте суд, пославшись на Божу волю, не задовільнив позивача.

Така обставина змусила Дахна залишитися на службі при королівському дворі.

І ось через два з лишком роки, вже королівським дворянином, Дахно Васильович за протекцією самої королеви Бони одержує з господарських рук грамоту на уряди ключника і городничого в Луцькому замку зі всіма доходами, в тому числі і присудом над луцькими євреями. Ймовірно, що ця остання стаття дозволила йому компенсувати втрачене з вини євреїв майно у багатократному розмірі.

Надалі, розпоряджаючись великими коштами на одержаних урядах, задля економії у власну кишеню, Дахно будував так, що вже незабаром збудовані ним будинки в Вишньому замку були непридатні для проживання господаря. Подібним чином, будучи намісником королеви в Кременці, він збудував одну з замкових веж цього міста.

На іншому полі своєї діяльності в Луцьку городничий Дахно звільняв від ремонту та забезпечення городень потрібних йому осіб, ліквідовуючи їхні городні шляхом перекриття значно збільшеними за довжиною городнями сусідніх ділянок.» Це не тільки виглядало несправедливим щодо сусідів звільненого шляхтича, а й послаблювало міцність дерев’яних конструкцій оборонних споруд, завдаючи шкоди боєздатності Замку.

В плані поєднання посад луцьких замкових урядовців варто згадати й про інші факти: князь Андрій Сангушко тримав особисто всі уряди повіту, а саме: старости, ключника, городничого і мостовничого, а 1544 року, як вже згадувалось, він отримує і луцьке війтівство;ь з 1576 р. всі замкові уряди в Луцьку обіймав також пан Олександр Жоравницький.

Загострюємо увагу на цих фактах, щоб наголосити, що незалежно від посад в цілому, всі урядовці замкової адміністрації складали один спільний уряд Луцького феодального замку на чолі зі старостою, який в першу чергу виконував в повіті адміністративно-господарчу функцію. Спільним для всіх замкових урядовців було те, що вони були представниками феодальної держави, провідниками волі верховного уряду в повіті.

До цього їх зобов’язували законодавчі акти: накази, устави, інструкції та інші рішення великокнязівської канцелярії.

В актах були викладені погляди центрального уряду на впровадження нових прогресивних методів господарювання, які включали в себе організацію дворового господарства: тваринництва, городництва, садівництва, влаштування фільварків, ставів для рибальства та млинів. Причому млинів не тільки зернових, а й тартачних і рудних, тобто урядом заохочувалось широке впровадження машинного способу виробництва на основі водяного колеса.

Старостам ставилось в обов’язок осаджувати ковалів і рудників, давати їм землю, збільшувати видобуток залізної руди, «тому що в Литві заліза в руді більше і кращої якості, ніж в інших християнських королівствах.

Звичайно, не всі законодавчі акти стосувалися Волині, яка ще мала певні ознаки автономії, та Луцького повіту і Замку зокрема.

Проте завдяки своїй економічній вигідності і прибутковості прогресивні методи поширювались і на патріархальну Волинь.

В окремих випадках джерела підтверджують цей процес. Не залишає сумніву використання водяного колеса на руднях Луцького повіту, в тому числі і замкових.

На те вказує їх локалізація на ріках, зокрема в с. Солтисово на Човниці (нині с. Конопелька на однойменній річці), та знахідки механічних молотів на місцях колишніх рудень. У самому Луцьку та по його околицях також стояли водяні млини, а один з них, чи не найбільший — на чотири колеса в с. Голишів належав Луцькому замку.

При замкових фільварках і селах закладались овочеві городи, на яких працювали замкові городники.

Комментарии запрещены.