у селі було дві церкви. Свято-Богородична церква, зведена на честь свята Різдва Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії. Була збудована 1803 року місцевим поміщиком князем С. С. Голіциним, тогочасним" власником Козацького, на місці колишньої давньої церкви, дата спорудження якої невідома.
«Недалеко від поміщицького будинку в парку була невелика кругла однокупольна дерев’яна церква, яка при кріпацтві була домашньою церквою поміщика, його челяді та дворових і називалась "Богородичною". Зруйнована в 1909 році, і на цьому місці поміщиця побудувала головну контору маєтку».
Свято-Богородична церква була дерев’яна, однопрестольна, належала до 5-го класу. Землі мала 42 десятини. В селі вона стояла на тому місці, де зараз дільнична лікарня.
У 80-х роках XIX століття парафія церкви налічувала 710 чоловіків, 7і8жінок. У церковнопарафіяльній школі навчалося 25 учнів. Священиком був С. І. Андрієвський.
Про церкви в Козацькому згадує (ці спогади належать саме до 80-х років XIX століття) наш земляк, син священика із Тарасівки Антона Кошиця, відомий композитор, хоровий диригент Олександр Кошиць: «…Козацьке… з його старовинною церквою на три бані, такою ж як у Тарасівці…», «…Край дороги стоїть якась кругленька каплиця… це стара бувша церква, збудована поміщиком Фундуклеєм. За каплицею здоровенний старий парк…».
Свято-Варваринська церква, зведена в честь великомучениці Варвари, буладерев’яна, однопрестольна, збудована 1781 року. Належала до 5-го класу, землі мала 35 десятин. Стояла вона на тому місці, де зараз у селі височіє обеліск Слави.
У 80-х роках XIX століття парафія церкви налічувала 897 чоловіків, 932 жінки. В церковнопарафіяльній школі навчалося 33 учні. Священиком був І. Г. Левитський.
До цієї церкви була приписана парафія села Павлівки.
Церква була збудована на кошти селян-прихожан, ще коли Правобережна Україна була під владою польських магнатів. Дошть велика, дерев’яна з характерною п’ятикупольною архітектурою XVIII століття, з окремою дзвіницею і широким проходом через неї. Всередині церкви стіни були розписані художниками-іконо-писцями, які зобразили картини із Святого Писання. Церковне начиння — ікони, хрести, корогви, іконостас і одяг церковнослужителів — оздоблено сріблом і золотом.
Є відомості про церкви у В. Доманицького: «Следует еще отметить заштатную церковь в с. Козацком, которая представляет точную копию Киевской церкви на Аскольдовой могиле. Устроена она в качестве фамильной церкви, князьями Голицыными, владевшими с. Козацким до 1829 года. В церкви сохранился только холщевый иконостас, подобие занавеса, раскошно расписанный незаурядными художниками; живописи — фламандской и итальянской школ».
Ще В. Доманицький згадує про вартий уваги іконостас Вар-варинської церкви, цікаві сюжети ікон у цій же церкві із зображенням дитинства Ісуса Христа, розмови Ісуса з самарянкою, невеликі олов’яні чаші уніатського походження.