Лакування приміщень монастиря

Лакування приміщень монастиря

Лакування приміщень монастиря — коридорне. Корпус, що примикав до костьолу, мав ширину трохи більшу за Л м і складався з одного коридору. Рамена перпендикулярні до нього, завширшки близько 11м, розміщення помешкань двостороннє з прогонами по 3,5 м. Майже всі кімнати тут мали по одному вікну і були згруповані так, що кожне третє вікно зовнішнього і дворового фасадів освітлювало коридор. Коридор кожного з цих двох рамен об’єднував на поверсі по шість двокімнатних елементів. Тільки в південному куті будинку планування порушувалося. Четверте, Глушцю рамено, теж шириною близько 11 м, мало одностороннє розміщення приміщень — убік острова Луцьк, де розташовувалося міське ядро. Помешкання прогоном 7.5 м мали по чотири, три і два вікна. У південному куті розміщалася сходова клітка.

Застосована тринітаріям и у Луцьку хрестово-коридорі іа схема планування досить поширена, але луцька відзначається дуже добрим освітленням головних коридорів.

Склепіння всіх приміщень на першому і другому поверхах показані циліндричними, з розпалубками, у цокольному поверсі в коридорах — циліндричними, а в кімнатах — хрестовими.

Проектом пристосування пропонувалося розібрати костьол, усередині подвір’я або біля Глушця на межі із садком побудувати кухню з пекарнею, понизити дах, пробити наскрізні проходи з внутрішнього подвір’я в північно-східному і південно-західному корпусах, улаштувати зовнішні сходи на перший поверх з боку Глушця в південному розі будинку.

Не всі ці плани здійснилися. Лише розібрали костьол, знизили дах й у зв’язку з цим змінили торцевий фасад, спорудили новий на стику з костьолом, збудували зовнішні сходи, замурували деякі прорізи, частково місця примикання до костьолу.

Наявні зображення засвідчують, що костьол перебудували. Ліквідували вежі за сакристією, розкішний бароковий декор головного фасаду, змінили профіль сигнатури, а потім ліквідували вежі фасаду. Залишається нез’ясованим. коли сталися ці перебудови.

Архівні та літературні описи. Найдетальніші описи обителі луцьких Тринітаріїв знаходимо в працях отця Мар’яна. Вони переказані досить докладно Єжи Ковальчиком.

Крім малюнку костьолу І. Крашевський залишив нам статтю про луцьких тринітаріїв. в якій ділиться своїми враженими про відвідини їх костьолу і кляштору. Па жаль, він не сталив перед собою завдання донести до майбутнього читача конкретну об’єктивну інформацію про споруди, яка давала б змогу відтворити їх архітектурний образ. Це є досить дивним, якщо врахувати, що він був не лише письменником, але й художником, а також займався складанням каталогу пам’яток.

На багатьох сторінках твору  (Спомини ксьондзів тринітаріїв) знаходимо лише окремі, здебільшого емоційні оцінки баченого. «Гарний, білий костьол-, повернутий боком до річки Стир. «Його мури і структура показують не дуже давню фундацію і свідчать про старанне утримання. До оточуючого муру тут же тулиться повна метушні торгова вулиця, як ярмарок і торг наповнена возами, людьми, худобою. У хвіртки двору кінчається той гомін і тлум; увійшовши на подвір’я костьолу і кляштору. чуєш як тебе повиває СПОКІЙ і полонить атмосфера тиші і свободи. Костьол ксьондзів Тринітаріїв тьмяний, похмурий, відчуттям туги заохочує до молитви. На вже зблідлих картинах на його склепіннях читаєш пам’ятки з історії ордену».

Довгі коридори кляштору перетинались вівтарями, хрестами з розп’ятим Христом, дверцятами менших келій. Двері були оздоблені лиштвами. кожна з яких відрізнялась гарним вмонтованим образом. На стінах висіли портрети та інші художні твори, що розповідали про історію ордену.

В коридорах Ю. Крашевському показали портрет фундатора II. Майковського з великою присвятою золотими літерами. Значна кількість картин належала пензлю брата, якому, як сповіщає автор, робили .замовлення інші костьоли і кляштори Луцька і околиць. Прості ні с враження справляла трапезна. Вона була тьмяною, мала склепінчасту стелю, на великому хресті — розп’ятий Христос, збоку — кілька портретів ченців. Довгі чорні столи з простим начинням, білі тарілки, кухлі.

На другому поверсі, посередині дальнього від костьолу рамена будівлі, між двома великими залами знаходилась бібліотека. З її вікон відкривався чудовий вид на .замок і давню забудову міста. Передня кімната була аулою, де проводились диспути і урочистості. В часи відвідин ІО. Крашсвським у ній нагромаджувались книги, привезені з інших кляшторів. Невелике бібліотечне приміщення справляло враження ясного, веселого, свіжого. Над дверима знаходився напис із Святого Письма, а на склепінні — алегоричний живопис: святиня мудрості з сімома колонами і сімома цнотами. Вздовж стін стояли вишукані своєю простотою дерев’яні шафи, виготовлені власними царями. Саме в цих приміщеннях під фресками з алегоріями ЦНОТ і було потім влаштоване казино.

Детальні відомості про костьол наведено в публікації про тринітаріїв Яна Марека Гіжицького, де він посилається на викопані ревізорами описи кіпця XVIII — початку XIX ст. За описом 1818 р. костьол «утримувався па чотирьох стовпах, котрі відділяли бічні каплиці». Для ченців за великим вівтарем знаходилися хори розміром 14×8 ліктів (поруч під вежами мали бути приміщення). З 11 вівтарів лише великий був мурований, а інші — дерев’яні гницарської роботи і позолочені, з образами пензля Яна Прехтля.1 Іільнс місце у великому вівтарі за традицією тринітаріїв займала привезена в 1732 р. з Риму статуя Христа Назаретського в плащаниці, зі зв’язаними руками, увінчаного терновою короною. Обабіч розміщались чотири фігури в натуральний зріст: Богоматері, св. Іоана Богослова, покровителів святині св. Михайла Архангела і Павла Апостола. Орган мав 11 голосів. Під дерев’яною підлогою костьолу, в підвалі, «під цілим костьолом» розміщались гроби.

Згідно з цитованим описом кляштору 1818 р. на першому поверсі вздовж одного з коридорів знаходилось дев’ять келій, зала з гардеробом, вздовж другого — трапезна, кухня з віконцем до трапезної, пекарня і комора, вздовж третього — вісім келій на одну особу, дві подвійні келії і складські приміщення. Четвертий коридор вів до костьолу і ніяких приміщень не мав. На другому поверсі були розташовані одномісні келії, приміщення настоятеля, архів, ораторіум. шкільна зала 26,5 ліктів завдовжки і 12,5 завширшки, лабораторія, бібліотека, допоміжні приміщення. На згадуваних нами планах нараховується більше 40 одномісних келій. У кращі для тринітаріїв часи в келіях перебувало до 40 ченців. Крім них при кляшторі мешкали професори колегіуму, настоятель (міністр).

Ян Марск Гіжицький навів також більш детальний опис бібліотечних шаф, ніж це зробив ІО. Крашевський.