Володимирський собор
Останні публікації

Лакування приміщень монастиря

Лакування приміщень монастиря

Лакування приміщень монастиря — коридорне. Корпус, що примикав до костьолу, мав ширину трохи більшу за Л м і складався з одного коридору. Рамена перпендикулярні до нього, завширшки близько 11м, розміщення помешкань двостороннє з прогонами по 3,5 м. Майже всі кімнати тут мали по одному вікну і були згруповані так, що кожне третє вікно зовнішнього і дворового фасадів освітлювало коридор. Коридор кожного з цих двох рамен об’єднував на поверсі по шість двокімнатних елементів. Тільки в південному куті будинку планування порушувалося. Четверте, Глушцю рамено, теж шириною близько 11 м, мало одностороннє розміщення приміщень — убік острова Луцьк, де розташовувалося міське ядро. Помешкання прогоном 7.5 м мали по чотири, три і два вікна. У південному куті розміщалася сходова клітка.

Застосована тринітаріям и у Луцьку хрестово-коридорі іа схема планування досить поширена, але луцька відзначається дуже добрим освітленням головних коридорів.

Склепіння всіх приміщень на першому і другому поверхах показані циліндричними, з розпалубками, у цокольному поверсі в коридорах — циліндричними, а в кімнатах — хрестовими.

Проектом пристосування пропонувалося розібрати костьол, усередині подвір’я або біля Глушця на межі із садком побудувати кухню з пекарнею, понизити дах, пробити наскрізні проходи з внутрішнього подвір’я в північно-східному і південно-західному корпусах, улаштувати зовнішні сходи на перший поверх з боку Глушця в південному розі будинку.

Не всі ці плани здійснилися. Лише розібрали костьол, знизили дах й у зв’язку з цим змінили торцевий фасад, спорудили новий на стику з костьолом, збудували зовнішні сходи, замурували деякі прорізи, частково місця примикання до костьолу.

Наявні зображення засвідчують, що костьол перебудували. Ліквідували вежі за сакристією, розкішний бароковий декор головного фасаду, змінили профіль сигнатури, а потім ліквідували вежі фасаду. Залишається нез’ясованим. коли сталися ці перебудови.

Архівні та літературні описи. Найдетальніші описи обителі луцьких Тринітаріїв знаходимо в працях отця Мар’яна. Вони переказані досить докладно Єжи Ковальчиком.

Крім малюнку костьолу І. Крашевський залишив нам статтю про луцьких тринітаріїв. в якій ділиться своїми враженими про відвідини їх костьолу і кляштору. Па жаль, він не сталив перед собою завдання донести до майбутнього читача конкретну об’єктивну інформацію про споруди, яка давала б змогу відтворити їх архітектурний образ. Це є досить дивним, якщо врахувати, що він був не лише письменником, але й художником, а також займався складанням каталогу пам’яток.

На багатьох сторінках твору  (Спомини ксьондзів тринітаріїв) знаходимо лише окремі, здебільшого емоційні оцінки баченого. «Гарний, білий костьол-, повернутий боком до річки Стир. «Його мури і структура показують не дуже давню фундацію і свідчать про старанне утримання. До оточуючого муру тут же тулиться повна метушні торгова вулиця, як ярмарок і торг наповнена возами, людьми, худобою. У хвіртки двору кінчається той гомін і тлум; увійшовши на подвір’я костьолу і кляштору. чуєш як тебе повиває СПОКІЙ і полонить атмосфера тиші і свободи. Костьол ксьондзів Тринітаріїв тьмяний, похмурий, відчуттям туги заохочує до молитви. На вже зблідлих картинах на його склепіннях читаєш пам’ятки з історії ордену».

Довгі коридори кляштору перетинались вівтарями, хрестами з розп’ятим Христом, дверцятами менших келій. Двері були оздоблені лиштвами. кожна з яких відрізнялась гарним вмонтованим образом. На стінах висіли портрети та інші художні твори, що розповідали про історію ордену.

В коридорах Ю. Крашевському показали портрет фундатора II. Майковського з великою присвятою золотими літерами. Значна кількість картин належала пензлю брата, якому, як сповіщає автор, робили .замовлення інші костьоли і кляштори Луцька і околиць. Прості ні с враження справляла трапезна. Вона була тьмяною, мала склепінчасту стелю, на великому хресті — розп’ятий Христос, збоку — кілька портретів ченців. Довгі чорні столи з простим начинням, білі тарілки, кухлі.

На другому поверсі, посередині дальнього від костьолу рамена будівлі, між двома великими залами знаходилась бібліотека. З її вікон відкривався чудовий вид на .замок і давню забудову міста. Передня кімната була аулою, де проводились диспути і урочистості. В часи відвідин ІО. Крашсвським у ній нагромаджувались книги, привезені з інших кляшторів. Невелике бібліотечне приміщення справляло враження ясного, веселого, свіжого. Над дверима знаходився напис із Святого Письма, а на склепінні — алегоричний живопис: святиня мудрості з сімома колонами і сімома цнотами. Вздовж стін стояли вишукані своєю простотою дерев’яні шафи, виготовлені власними царями. Саме в цих приміщеннях під фресками з алегоріями ЦНОТ і було потім влаштоване казино.

Детальні відомості про костьол наведено в публікації про тринітаріїв Яна Марека Гіжицького, де він посилається на викопані ревізорами описи кіпця XVIII — початку XIX ст. За описом 1818 р. костьол «утримувався па чотирьох стовпах, котрі відділяли бічні каплиці». Для ченців за великим вівтарем знаходилися хори розміром 14×8 ліктів (поруч під вежами мали бути приміщення). З 11 вівтарів лише великий був мурований, а інші — дерев’яні гницарської роботи і позолочені, з образами пензля Яна Прехтля.1 Іільнс місце у великому вівтарі за традицією тринітаріїв займала привезена в 1732 р. з Риму статуя Христа Назаретського в плащаниці, зі зв’язаними руками, увінчаного терновою короною. Обабіч розміщались чотири фігури в натуральний зріст: Богоматері, св. Іоана Богослова, покровителів святині св. Михайла Архангела і Павла Апостола. Орган мав 11 голосів. Під дерев’яною підлогою костьолу, в підвалі, «під цілим костьолом» розміщались гроби.

Згідно з цитованим описом кляштору 1818 р. на першому поверсі вздовж одного з коридорів знаходилось дев’ять келій, зала з гардеробом, вздовж другого — трапезна, кухня з віконцем до трапезної, пекарня і комора, вздовж третього — вісім келій на одну особу, дві подвійні келії і складські приміщення. Четвертий коридор вів до костьолу і ніяких приміщень не мав. На другому поверсі були розташовані одномісні келії, приміщення настоятеля, архів, ораторіум. шкільна зала 26,5 ліктів завдовжки і 12,5 завширшки, лабораторія, бібліотека, допоміжні приміщення. На згадуваних нами планах нараховується більше 40 одномісних келій. У кращі для тринітаріїв часи в келіях перебувало до 40 ченців. Крім них при кляшторі мешкали професори колегіуму, настоятель (міністр).

Ян Марск Гіжицький навів також більш детальний опис бібліотечних шаф, ніж це зробив ІО. Крашевський.

Комментарии запрещены.