У1582 р. про нього говорилось, як про «костел святого Духа римского закону, при котором есть и шпиталь для убозства лядского, в небытности моей, по смерти князя Петра Кголаша, пробоща шпитального». До переліку православних храмів Луцька 1607 р. не увійшов. У1619 р. пресвітером був Михайло. Згадується храм 1621 р. У1629 р. йому належало 12 димів. О. Барапович тут, як і у випадку з костьолом св. Якова, і тазиває храм церквою, хоча для цього нема підстав, виходячи з попередніх оцінок споруди. Тадеуш Стецький теж відніс його до руських храмів. Можливо, наступні дослідники з’ясують це питання.

Висловлювалося припущення, що костьол св. Духа стояв недалеко від церкви св. Лазаря, десь там, де пізніше розмістилось Луцьке Братство Воздвижения Чесного і Животворящего Хреста Господня. Походить такс припущення, мабуть, з висловленого в енциклопедії 1864 р. повідомлення про існування при церкві св. Лазаря двох шпиталів — св. Лазаря і св. Духа.

Відомості про два шпиталі майже дослівно повторив Тадеуш Стецький. Борис Сайчук, а за ним Святослав Терський гіпотетичне розташування церкви св. Духа використали для обґрунтування місця знаходження церкви Іоана Хрестителя.