У збірці досліджень з історії єзуїтського шкільництва в Польщі знаходимо картосхеми провінцій, які дають уявлення про локалізацію шкіл, час відкриття луцької школи, її тип. кількість учнів і вчителів, фінансування на різних проміжках часу. Бачимо, що мережа шкіл рівномірно покривала польську, литовську та українську землі, в тому числі Волинь. Луцьк належав спочатку до литовської провінції, потім до малопольської. Закладання школи у Луцьку датується у збірнику 1608 p., а закриття — 1773 р. За типом луцька школа 1608 р. визначається як трикласна, 1609 р. чотирикласна, 1611 р. — з викладанням риторики. В таблиці з відомостями про кількість учнів у 1608 р. стоїть число 400, а в 1615 р. — 550. Після касації ордену єзуїтів луцька школа перейшла до Державної Едукаційної Комісії і була спочатку коронною академічною, а потім (до 1781 р.) -воєводською. Викладати в ній продовжували єзуїти. У 1767 р. у школі працювали 51 вчитель-єзуїт, а в 1784 р. — лише 6 із них. Відповідно зменшились видатки на школу з 26 520 польських злотих до 7550. Погіршились умови праці вчителів. Для них стала недоступною бібліотека, яку опечатали. За рівнем навчання, згідно з оцінкою ревізорів, луцька школа стала однією з найгірших і зайняла 64 місце серед 67 шкіл.

Відомості про луцький шкільний будинок знаходимо в праці Є. Пашенди «Jezuickiebudynkiszkolnewdawnej Polsce», де викладаються загальні засади проектування шкіл та порівнюються здійснені проекти.

У1996 р. вийшов друком путівник по костьол)’ «Знайомство з луцьким костьолом св. Трійці та св. Петра і Павла». Тут вперше публікуються обмірні кресленики храму; показані місця розташування усіх мистецьких творів та епітафій. Перерізи і фасади розміщені на розгортці навколо плану так, що є змога бачити костьол в об’ємі. У путівнику вміщено хроніку основних подій, що стосуються будівництва костьолу; зроблено аналіз об’ємно-просторової композиції споруди у цілому та композиції фасадів, описано упорядження, включаючи тексти епітафій.

У праці «Stan badari nad architektura. jezuickana ziemiach wschod-nich Rzeczypospolitcj» Є. Пашенда показав структуру єзуїтських архівів.

Помітне місце в матеріалах досліджень архітектури луцького костьолу єзуїтів, і частково колегіуму, займає стаття Марії Бриковської «Kosci6t jezuitow w Lucku і architektura zakonu jezuitow na Wotyniu і Podolu w I poiowie XVII wieku». Поштовхом для її написання став аналіз маловідомої дослідникам збірки проектів єзуїтських костьолів з Народної Бібліотеки в Парижі та обстеження луцького костьолу під час його часткових обмірів студентами архітектурного відділу Варшавської Політехніки. М. Бриковська торкнулась широкого кола питань, лише перелік яких зайняв би значне місце. Частина з них вже розглядалась попередніми авторами, деякі думки, як нам здається, висловлені вперше.

Стаття містить три блоки інформації. Перший — це загальні літературні відомості про єзуїтів, час будівництва ними у Луцьку споруд, причетних до цього фундаторів і зодчих. Другий блок — це опис побаченого під час обстежень костьолу. Третій — визначення об’ємно-просторової структури костьолу; припущення (твердження) щодо етапів будівельних робіт, вкладу окремих зодчих у будівництво, генезису застосованих у Луцьку об’ємно-просторових і архітектурно-планувальних рішень і прийомів.

Дотримуючись прийнятої схеми опрацювання наведених різними авторами фактів, що прямо або опосередковано стосуються спорудження архітектурного комплексу єзуїтів, розглянемо висловлені в статті дані та окремі принципові позиції. У зв’язку з тим, що дати є запозиченими, не будемо зараз називати їх усі, а лише назвемо ті, які належать до дискусійних.