Церква відділена від держави. Конституція гарантує свободу віросповідань. Україна — християнська держава, десь 97 відсотків її громадян сповідає християнство тих чи інших конфесій. І наш Президент на вірність Україні присягає на Пересопницькому Євангелії, а не на Корані чи Торі.
Та демократична суть держави вимагає гармонії у відносинах між державою і релігією. В цьому і становлення самої держави, і рівня демократії, і суть суспільних відносин. Згадаймо, як імперські, тоталітарні держави проголошують панівні релігії, деякі визначають це навіть у своєму державному устрої та в назві самої держави. Пригадаймо роль православ’я в колишній Російській імперії. Попри все релігія і сьогодні має велике значення у формуванні національної, державної свідомості громадян.
Нагадаємо початок 1980-х років у Польщі. Ніхто не буде заперечувати ролі «Солідарності» у відродженні демократії в цій державі, та мало хто пам’ятає, яку роль відіграв у становленні цього руху костьол Святої Бригіти в Гданську.
Сучасні релігійні проблеми нашої держави, розмаїття конфесій (навіть у самому православ’ї) мають свої витоки ще в минулому. Історія України невіддільна від релігійних проблем. Ще з часів Речі Посполитої ділили сфери впливу православ’я, що йде від Святого Володимира, хрестителя Київської Русі, та римо-католицька і греко-католицька (уніатська) церкви. Сьогодні в Україні поширюються конфесії протестантського напрямку. Все це ускладнює згуртування громадян на усвідомлене будівництво національної держави.
Від мудрості народу та його правителів залежить мир, спокій і злагода в суспільстві. До чого призводить екстремізм та фанатичний радикалізм у вирішенні конфесійних релігійних проблем, можемо бачити з прикладів Ольстеру, Балканських держав та ряду країн мусульманського світу.
Вирішення цих проблем бачиться в розвиткові демократичних засад суспільства. Наприклад Сполучені Штати Америки — держава християнська. Але в цій державі поруч із ще здавна розвинутими найбільшими протестантськими конфесіями сповідають свою віру римо-католики і православні. Іудеї, магометани і будисти моляться в своїх храмах. Суть демократичного суспільства в тому і полягає, що до якої би віри чи конфесії не належала б переважна більшість громадян, всі інші віруючі мають право на свободу віросповідання.
Будівництво демократичної держави має передбачати толерантне ставлення до інших віросповідань. Тільки в мирі і злагоді збудуємо багату, міцну, демократичну Україну.
Боже! Пошли нам мудрості і сили, дай нам віру, надію і любов.