Володимирський собор
Останні публікації

Передумови будівництва

Передумови  будівництва

Ділянка монастиря бригіток розташована в південній, самій високій частині території Окольного замку. Звідси зі стрімких 10-метрових схилів плато острова відкриваються види на широкі простори заплави річки Стир, а також на лівобережну надзаплавну терасу, де розміщене поселення Гнідава, нині один з районів міста.

Річка протікає майже біля підніжжя схилу, максимально наближаючись до Окольного замку і монастиря. З заходу ділянка монастиря межує з володіннями єзуїтів, з півночі — з вулицею Кафедральною, на якій до кінця XIX ст. стояла Димитрівська церква, з північного сходу — з приватною садибною забудовою, з південного заходу і сходу природними межами є схили плато острова. Під’їзд до пам’ятки здійснюється по вулицях Кафедральній і Плитниці.

У межах Окольного замку монастир бригіток був третім за розмірами архітектурним комплексом після Троїцького католицького кафедрального костьолу з допоміжними будинками і єзуїтського колегіуму з костьолом. Усі три комплекси розміщались вздовж стін Окольного замку, формуючи його зовнішній образ.

До початку будівництва монастиря бригіток об’єктами, що формували містобудівну ситуацію навколо ділянки майбутнього монастиря, були укріплення Окольного замку. Верхнього замку, комплекси єзуїтів і кафедрального костьолу св. Трійці.

Стіни і вісім веж Окольного замку, південна стіна Верхнього замку з двома вежами, до яких він примикав, створювали замкнутий, огороджений від зовнішнього світу простір. Північно-західна частина Окольного замку мала чотири дерев’яні вежі і стіни з городень. У західній вежі був влаштований проїзд в замок з боку міста. Остання частина укріплень була цегляною на кам’яних підмурках, мала чотири вежі і проходила по верхньому краю схилів. Розташоване з заходу від Окольного замку місто відділялось від нього заповненим водою ровом.

З описів Окольного замку, виконаних в 1545 і 1552 pp., видно, що вздовж фортечних цегляних стін Окольного замку стояли городні, які забезпечували пересування по них вздовж стін на різних рівнях і, можливо, використовувались як приміщення. Реконструкція укріплень Окольного замку з прив’язкою до сучасної ситуації показує, що південна стіна монастиря знаходилась між вежами Свинюською і Чствертинською (інша назва — вежа Івана). Між цими вежами було 10 городень, кожна по 4-5 сажні завдовжки. Одне місце під городню не було забудоване. Городні носили назви за першими прізвищами осіб, які їх утримували: Яку бової, Жуковських, Любсцького, Бабинського, Козинського, Свинюська, Марка Васильовича, Ма-сальського, Михна, Холуневських.

Будівництво монастиря бригіток велось одночасно з сусіднім костьолом єзуїтів та більш віддаленою синагогою. На їх прикладі спостерігаємо характерний для того часу прийом спорудження в місті масивних обороноздатних будівель культового призначення замість лінійних укріплень на тому місці, де ці укріплення мали бути.

У люстрації (ревізії) Луцького повіту 1765 р. записано, що монастир бригіток «прибудований до замкової стіни, в якій дірки на вікна для проспекту вибиті». Тобто, будівництво монастиря здійснювалось на місці згаданих городень, які були необхідним елементом укріплень і забезпечували їх обороноздатність. Муровані вежі Свинюська і Четвертинська якийсь час після початку будівництва могли існувати і використовуватись для різних потреб. Наведена цитата документально підтверджує, що завдяки будівництву монастиря бригіток зберігся до наших днів значний відтинок стіни Окольного замку який випав з поля зору сучасних дослідників, хоча про нього було відомо в 1930-х pp.

Факт будівництва на місці городень споруди монастиря засвідчує, що за сім чи вісім десятиліть після описів Луцького замку, в яких приділена велика увага стану городень, сталися значні зміни в оцінці їх значимості для оборони замку. Відомо, що па початку XVII ст. увага до замку слабшає, перестають виділятись в потрібній кількості кошти на його утримання. Це є ознакою створення нової містобудівної ситуації.

Вивчення джерел і містобудівної ситуації перед початком будівництва монастиря бригіток показує, що нема підстав вважати, ніби «для його розміщення використано палац,… що є однією з ланок оборонної системи міста XV-XVI ст.». Сумніви викликають датування будівництва палацу, а також те. що йому приписуються функції ланки оборонної системи міста. Тут варто враховувати, що містом у XV-XVI ст. називали поселення за межами замків. Воно сформувалось пізніше їх і було самостійною адміністративною одиницею. Укріплення замків, міста і передмість доповнювали один одного.

Комментарии запрещены.