Стаття 1. За повітовим містом луцьким Волинської Губернії, на передмісті Вульці, після першого дерев’яного згорілого костьолу, збудованого 1646 року від дружини судді земського суду луцького повіту Агнєшки Станішсвської, і при початку руйнування другого костьолу також дерев’яного, збудованого 1632 року від київського судді Боїуслава Гораїна. Третій мурований, нинішній костьол постав за привілеєм польського короля Августа II в 1754 році на кошти віденського воєводи князя Кароля Радзивілла, а також з пожертв житомирського каштеляна Станіслава Прушинського і волинського хорунжого Антонія Соболевського — освячений є в 1789 році пісенським єпископом Й. В. Криспіном Цєшковським під тою ж самою назвою Воздвижения Св. Хреста. Костьол той вимуруваний у формі хреста, покритий тиньком, в 1841 році на нижніх поверхах дано новий дах з ґонту; решту поправлено, вежичка покрита бляхою, всередині того ж року цілковито оновлений.

Підлога кам’яна, вівтарів в ньому з мурованими колонками зеленою фарбою помальованих є десять — розрада Великий Вівтар Божої Матері. Цимборіум чорним пофарбований і позолочений, а також трьома люстрами оздоблений, у нішах дві білі дерев’яні статуї Св. Казиміра і Св. Єпископа Станіслава. У пресвітери вгорі над вівтарем частково позолочена фігура Христа і дві статуї Найсвятішої Діви-мучениці і Св. Яна, в пресвітери з однієї і з другої сторони висять два великих образи Св. Францішка, по правій стороні столик на буфет, дерев’яна шафка в мурі на оливу Св. Ґрати при пресвітери чорним помальовані, котрі від пресвітерію завішені червоною матерією. Від великого вівтаря йдучи по правій стороні другий вівтар Розп’ятого Ісуса перед гробом, третій вівтар Св. Францішка, на котрому нижче мала труна з реліквіями Св.Св. Мучеників, при тому ж вівтарі столик та буфет. Четвертий вівтар в каплиці Св. Анни, йдучи далі п’ятий вівтар Св. Єпископа Еразма — шостий вівтар в тій же лінії Св. Яиа з Дуклі, з другої сторони костьолу в каплицях сьомий вівтар Св. Миколая. восьмий Св. Івона, дев’ятий Св. Теклі, десятий вівтар в тій же лінії Св. Антонія, нижче образу мала дерев’яна труна, ребра латунню оббиті, з реліквіями Св. Мученика Костянтина, при ньому столик, усі ті перелічені вівтарі мають parxiatele, хрести, gradusy під ногами і для того, щоб ставити підсвічники, чорно помальовані. Вікон в тому костьолі добре влаштованих є 24, сповідалень 4, лавок мальованих 15. Різьблений місцями позолочений амвон, напроти амвону статуя Божої Матері, перед Великим вівтарем дві великі статуї Св. Станіслава і Св. Флоріана. Підсвічників при освячувальних хрестах 12. Зупинок Хресної дороги 14. Хор з новим, виставленим 1840 року органом, з трьома міхами на 12 голосів. З костьолу виходячи до кляштору по правій стороні сакристія, до котрої подвійні мальовані двері, в котрій є три вікна, столів з шухлядами на апарати є три, хрестів з корпусами є два, образів три, виходячи з неї каплиця, в котрій вівтар Св. Каєтана. Портретів різних фундаторів 5. Стоячи в каплиці по правій стороні є скарбниця на костьольне спорядження, в тій то скарбниці є гроб Ісуса вкладений раз на завше, під тим костьолом є склеп такого розміру як костьол з вікнами, котрі залізними гратами обладнані. Входячи до костьолу є мурований ґанок, висланий тесаними каменями, з галереєю. Перед костьолом квадратний цвинтар, опоясаний муром, в котрому мурована дзвіниця з трьома дзвонами, з котрих один важить 113 пудів і 18 фунтів, а два менші по 6 пудів.

Опис кляштору при тому ж костьолі. Кляштор на два поверхи покритий гонтом у 1721 р. мурований накладом князя К. Радзивілла, віденського воєводи, має одну овальну лінію у формі підкови. Одна частина того кляштору добровільно відступлена на помешкання Луцьким Латинським Єпископам, а в другій, з’єднаній з костьолом, черниці, в ній найперше є коридор з хвіртки до костьолу, з трьома вікнами, при котрому є приміщення для гостей назване Forasterium з двома вікнами на завісах, двері з французьким замком, в котрому підлога з дощок, кахляна піч, при підвішеному дзвонику є місце для речей. Від тої хвіртки тягнеться викладений цеглою коридор до Трапезної довжиною 108 ліктів, завширшки 5, на котрому спершу дві келії, чи приміщення з дверима, з двома замками, одна біла піч, викладена з дощок підлога. При них келія холодна cum loco paenitcntiae. За ними перероблена 1831 року келія настоятеля, потрійна, в котрій двоє дверей, три вікна, одна біла шведська піч в тому році переставлена, при ній зимова Трапезна, до котрої двері з замком, вікна за двома ґратами, одна піч при ній, що огріває другу келію при ній з коміркою. Далі комора, що має два вікна з залізними ґратами, з котрої є сходи до поділеного на три склепи льоху При ній літня Трапезна і двері з замком, хрест з корпусом, дерев’яних столів 4, вікон 5, біла кахляна піч, образів старих 5, викладена цеглою підлога, при котрій кухня з коморою, до котрої двері з простим замком, два столи, цегляна піч. Сходи на другий поверх дерев’яні, в котрих по середині хрест з корпусом, настінний латунний годинник з боєм, верхній коридор цілковито викладений дошками, на котрому попереду маленька келія, йдучи до хору по лівій стороні, йдучи далі дві келії з дверима і вікнами, біла піч, що наполовину огріває, при котрих є бібліотека, що має два вікна, дві шафи на книги, далі крокуючи є дві келії для ченців, піч, що на половину огріває, три вікна закладені дошками, при тих є келія на склад, в кінці верхнього коридору є просторе приміщення з насипаним збіжжям, при ньому порожня зала без склепіння, вікон і підлоги, далі над кухнею є мала келія з піччю, при ній друга простора на склад з трьома вікнами і підлогою з дощок. Той кляштор є тинькований і муром оточений.