У Михайлівській церкві зберігся дерев’яний різьблений іконостас XVII ст. з іконами, виконаними в техніці темперного живопису, — видатний твір малярства та декоративно-прикладного мистецтва.

Після років занедбання, в 1967 р. почав діяти Державний музей-заповідник «Козацькі могили». Експозиція його розгорнута частково в двоповерховому мурованому корпусі колишніх келій (1910-1914 pp.). розміщеному на північній межі подвір’я меморіалу. Тут. як і в Георгіївській церкві, зберігаються реліквії, знайдені на полі Берестецької битви, -шаблі, мушкети, ядра, монети, козацькі люльки. Суттєвим доповненням є картини та гравюри сучасних українських митців, присвячені героїчній боротьбі українського народу під проводом Б. Хмельницького, а також портрети його сподвижників.

Як несподівана, майже театральна декорація сприймається серед звичайної забудови головний фасад церкви Різдва Богородиці в с. Варковичі, що на Рівненщині. Збудована в 1920-1930-х роках1, вона належить до нечисленної групи мурованих волинських церков цього періоду. Архітектура храму досить яскраво відображає той напрям у культовому будівництві, який грунтувався на поєднанні традиційних планової та конструктивних схем з пошуками нових архітектурних форм.

Будівля церкви компактна за планом і лаконічна за об’ємом. Чотири хрещаті в плані масивні стовпи ділять її центральну частину на три пави, причому середня нава вдвічі ширша за бічні. Продовженням середньої нави на схід є півциркульна центральна апсида, а бічним навам відповідають мініатюрні півциркульні апсиди ризниці та паламарні.

Церква Різдва Богородиці вирізняється оригінальністю архітектурного задуму. Цікавою є пірамідальна композиція західного фасаду, підкреслена розміщенням вікон у двох рівнях у шаховому порядку. 1 Центральну вісь фасаду акцентує арковий вхід, а у верхній частині — потрійна, первісно відкрита аркада, що призначалася для дзвонів. Нині аркаду закладено і в ній вміщено три ікони: в центрі — Св. Трійці, у бічних арках — двох святих. Фасад увінчує високий щипець, конфігурація якого з трьох криволінійних елементів асоціюється з бароковими фронтонами XVIII ст.

Бічні фасади вирішені скромніше; їх декорують лопатки, що відображають внутрішню структуру будівлі, та профільований вінцевий карниз. Незвичне розміщення вікон у двох рівнях на головному й бічних фасадах надає монументальності порівняно невеликій будівлі церкви Різдва Богородиці та створює індивідуальний образ споруди.