Володимирський собор
Останні публікації

Альбрехт Радзивілл

Альбрехт  Радзивілл

Заснування в Луцьку монастиря бригіток пов’язане з іменем Альбрехта Радзивілла, який подарував їм під костьол і монастир приналежіїі йому в Окольному замку і їлац і палац. Альбрехт народився в сусідній Луцьку Олиці в 1593 р. У1618 р. став луцьким старостою, а в 1619 р. отримав звання підканцлера, 1628 р. — великого литовського канцлера. Помер в 1656 р.

Тема відомостей про передачу плацу і палацу Альбрехту за спадком. Серед відповідальних за вежі і городні осіб не зустрічаються Радзивілли. Автор не зустрічав це- прізвище і в інших луцьких документах XVI ст. Є підстави думати, що Альбрехт Радзивілл придбав ділянку в Окольному замку після спустошливої пожежі міста 1617 p.. коли на вказаній ділянці могли згоріти городні при фортечному мурі. Про надзвичайно руйнівну силу пожежі 1617 р. свідчить те, що тоді згоріли церква св. Миколи поруч з Ворітною вежею Окольного замку і церква Вознесіння в дальній частині передмістя за річкою. Щоб повернути місто до життя, король Сигізмунд III змушений був дати йому привілеї на доходи від торгівлі.

Виходить, що ніби йдеться про збудований самим Альбрехтом Радзивіллом палац або про куплений ним у когось при набутті староства.

Опис монастиря. Монастир бригіток віднесено до пам’яток архітектури в міжвоєнний час. За радянської влади він включений до списку пам’яток, що охороняються державою, а в 19G3 р. вилучений звідти. Знову знаходиться під охороною держави з 1979 р.

Давніх описів архітектури костьолу та монастиря не знайдено. Тадеуш Стецький називав костьол гарним, а монастир просторим. За Масловим костьол та монастир були бароковими. Збігнсв Ревський у 1930-х pp. ще спостерігав залишки настінного декору з XVIII ст. та інтер’єри каплиці з пілястрами стіп з XVIII ст. Існує думка, що будинок келій первісно був двоповерховим, Г-подібним у плані, а костьол тринавовим.

Стан досліджень комплексу не дає зараз змоги встановити черговість будівництва, через що залишки палацу Л. Радзивілла поки не виявлені, і передчасно говорити про первісний план монастиря. Па основі аналізу плану можна лише стверджувати, що комплекс складався з кількох блоків, що прибудовувались один до одного в різний час. Розміри комплексу в плані близько 70×75 м.

Монастир — це дво-, триповерхова споруда. В плані вона нагад)’*: букву Т. Костьол прибудований торцем до середини її «ніжки», яка має наскрізний коридор завдовжки 65 м з побічними одновіконними кімнатами і впирається в стіну Окольного замку під кутом близько 84°. Кімнати «ніжки» симетричні відносно коридору лише поблизу «перекладини букви». Приміщення «перекладини», що примикає до стіни Окольного замку, в її східній частині нерегулярні. Сходові клітки «ніжки» та західної частини «перекладини» суттєво відрізняються плануванням і конструкціями, що, ймовірно, спростовує думку про Г-подібний первісний план монастиря. Порівняння зображень комплексу на численних планах Луцька (найдавніший 1795 р.) також не дає підстав вважати, що конфігурація монастиря була Г-подібною. Такі зображення є лише на планах середини XIX ст. На інших планах міста (крім одного 1807 p., де монастир з костьолом Ш- подібні) форма плану близька до нинішньої.

Як можна судити з плану костьолу 1938 p., вій був тринавовим. мав вісім стовпів у створі стін пресвітерію і два, поставлені вужче, в нартексі. Між середніми стовпами нав прогін буї» ширшим, що вказує на трансепт.

Згідно з обстеженнями 1903 р. і більш ранніми монастир мав двоповерхові підвали. Глибина залягання підошви фундаментів сягає 8-10 м, а їх ширина 2,0-2.8 м. Десь у 1950-х pp. для запобігання втеч в’язнів з тюрми під костьолом споруджувались перегородки. Годі й було виявлено підземне приміщення з похованням знатної особи з цінними прикрасами. Від нього до річки вів підземний хід.

З наведеного в книзі Адама Войнича зображення монастиря видно, що перед костьолом, поруч з вуличним фасадом монастиря напроти Димитрівської церкви, стояла двох’ярусна дзвіниця з брамою в першому ярусі. Вікна монастиря мали складної форми сандрики, що свідчать про їх барочну належність. Невідомо, коли декор був втрачений. Мабуть, тоді, коли з боку річки добудовували третій поверх для потреб тюрми. Змінена також кількість і форма віконних прорізів вуличного фасаду монастиря.

В силу свого розташування наділянні, що споглядається з великих просторів долини Стиру, монастир бригіток відігравав і відіграє значну композиційну роль у формуванні образу міста.

Комментарии запрещены.