У 1932 р. при підготовці печерних пам’яток як експозиційних об’єктів для відвідувачів було створено етикетаж, "який розкриває їх соціально-політичне значення". Тоді ж запланували проведення археологічних розкопок.

Перші дослідження відбувалися в Ближніх печерах у 1934 — 1935 pp. та в 1937 р. їх здійснювали співробітники Всеукраїнської археологічної комісії (ВУАК) під керівництвом археолога Федора Мовчанівського.

На жаль, матеріали цих робіт до нас не дійшли. Зберігся лише один щоденник. Його записи засвідчують, що в Ближніх печерах на різних ділянках лабіринту археологи заклали близько 10 розкопів. Однак детального опису цих розкопок не існує.

Дослідники відкрили так звану "ділянку Нестора" — давню частину печер, розташовану за гробницею з мощами прп. Нестора Літописця. На цій ділянці виявилась велика кількість кістяків і просто черепів. Антропологи розібрали ці рештки та описали їх. На жаль, у щоденнику немає детального повідомлення про те, чи була ця ділянка досліджена до кінця. Тут розчистили ряд поховань, а також крипту з кістяками, але без топографічної прив’язки нині неможливо зрозуміти, які саме.

Стіни цієї частини печерного лабіринту не були укріплені. Мабуть, тоді ж задля безпечного проведення робіт спорудили і встановили дерев’яні підпорки, які знаходяться там і досі.

В щоденнику відзначено невеличку, проте вельми цікаву подробицю. Коли в 1937 р. археологи натрапили на "дільницю Нестора", вони виявили підготовлений для демонстрації стенд з археологічними матеріалами і коротким описом розкопок 1934 — 1935 pp. у Ближніх печерах.

Після проведених робіт у печерах стіни були пофарбовані в темно-сірий колір. В архівних матеріалах Інституту археології НАН України зустрічається згадка про розкопки Івана Самойловського 1941 р. у Варязькій печері. Проте матеріалів цих досліджень не виявлено.