Володимирський собор
Останні публікації

Кляшторна забудова

Кляшторна  забудова

Пекарня мурована з трьома вікнами з коморою, з піччю і новим комином, за котрою порожнє приміщення з коморою, при ньому… і мурований бровар під одним дахом, далі дерев’яний хлів покритий ґонтом. Стайня і мурована возовня в одній лінії ґонтами покриті, посеред котрих є коридорчик, що веде до садка. Той фруктовий садок з насипаною горою є вирівняний на три поверхи, тягнеться до річки Глушця на 171 аршин, а завширшки на 90.

Фундуш кляштору. Кляштор той О. О. Бернардинців луцьких не має жодного земського ґрунту, ані сіножаті, крім плацу, на котрім стоять костьол і кляштор, отже дальша будівля займає той земельний плац довжиною 270 аршин або 27 прентів, а завширшки 185 аршин або 17,5 прентів з самої милостині добродіїв.

На кляшторний плац. 1. Року 1645, дня 20 червня В. Агнєш-ки з Бранічиць Станішевської жінки судді земського луцького Плацу для О. О. Бернардинців у передмісті Луцькім Окопище званому учинений в Луцьку і дня наступного в тому ж місті Луцькім заактований і визнаний вічним … запис …

2. Року 1646, дня 13 січня в Варшаві Найяснішого Владислава IV короля польського з підтвердженням фундуша для О. О. Бернардинців луцьких плац від В. Лгнєшки Станішсвської вчинений вписаний в акти на пергаменті з підвісною печаткою виданий… Привілеї…

3. Року 1646, дня 19 липня Й. В. Андрія Гембіцького Біскупа Луцького на запровадження костьолу і кляштору О. О. Бернардинців в місті Луцькім вписаний в акти Фундуші Ecrctionis … Декрет …

4. Року 1720, дня 4 березня в Варшаві Найяснігаого Августа II, короля Польського в місті Луцькім вписана в акти з печаткою коронною … Підтвердження».

В «Opisanie kosciola і klasztoru…", як і в «Wizyta kosciola і klasztoru Х.Х. Bcrnardyn6w», згадується пожежа, проте більш руйнівна. Після неї довелось заміняти весь ґонтовий дах на костьолі. Муровані вівтарі перефарбували, намалювали на них пілястри. Все ж більше постраждав кляштор. Його на час інспекції якраз покривали ґонтом. Мабуть, найбільше постраждала частина, яку передавали єпископам. Вона була «зруйнована від пожежі і залишається зараз без покриття», — відмічено в тексті. В іншій частині, що сполучалась з костьолом, на першому поверсі знаходилась кімната для гостей і п’ять закінчених приміщень: трапезна, кімната ключника, кухня і нижні склепи. Па другому поверсі перелічені бібліотека з кімнатою, вісім кімнат ченців, велика кімната для збіжжя, зала без стелі, підлоги, пічки і вікон, при якій дві холодні кімнати для речей.

Привертає увагу те, що в «Wi/.yta kosciola і klasztoru Х.Х. Bernardynow" мова йшла про черниць, а в «Opisanie kosciola і klasztoru Х.Х. Bernardynow Luckich» — про ченців. Порівняння опису приміщень з планами кляштору вказує нате, що у володінні бернардинців залишалась його південна частина. Північна частина в «Wizyta kosciola і klasztoru Х.Х. Bernardynow.. опису взагалі не підлягала, а в «Opisanie kosciola і klasztoru Х.Х. Bernardynow Luckich» лише вказується на характер її руйнування. Про неї також дізнаємося, що вона була уступлена єпископам. Ніяких ознак їхнього перебування там вже не видно.

Щоб зорієнтувати читача в часі написання двох документів, повідомимо, що згадуваний в «Opisanie kosciola і klasztoru Х.Х. Bernardynow Luckich» Гаспер (Каспер) Боровський обіймав єпископську посаду в 1848-1870 pp. Його попередником був

Міхал Півницький, який єпископські обов’язки виконував у 1827-1845 pp.. а в 1844 р. переніс кафедру з Луцька до Житомира. Відомо про пожежі комплексу в 1845 і 1848 pp. Бернардинський орден був скасований у 1853 р. У «\Vizyta kosciola і klasztoru Х.Х. Bernardyn6w» згадується дата 1841 р. Обидва документи датуються в межах 1841-1853 pp. і можуть бути прив’язані до недавніх пожеж.

Як бачимо, у «Wizyta kosciola і klasztoru Х.Х. Bernardynow.. і в «Opisanie kosciola і klasztoru Х.Х. Bernardynow Luckich» підтверджуються згадані в «Opis miasta Lucka і Wor/піа» відомості і називаються інші деталі історії луцьких бернардинців, які стосуються будівництва ними різних споруд. Важливим є повідомлення про зведення в 1721 р. двох поверхів кляштору. Проте це не міг зробити в 1721 р. Кароль Радзивілл через те, що народився 1734 р. (помер 1790 p.). Скоріше це був його батько, великий литовський гетьман Михайло Казимир (помер 1762 р.). Все ж нема інших підстав висловлювати сумнів щодо будівництва кляштору в 1720-1721 pp. В архіві О. О. Бернардинців у Кракові такі підстави, можливо, найти вдалося б.

Комментарии запрещены.