Каплиця скорботного Ісуса Христа

Каплиця скорботного  Ісуса Христа

Куплений для бернардинців у костьолу св. Якова в 1646 р. плац став предметом трагічної суперечки. Вона точилася з колишнім власником плацу — каноніком і пробощем костьолу св. Якова ксьондзом М. Поплавським. Ось як це описує бернардинський літописець: «Року 1646 найперша фундаторка [бернардинців — Б. К.] дружина луцького судді А. Стапішевська прикупила плац до того фундуша, а плац, який тягнеться від мурованої пів фігури аж до ріки Глушця, приналежний до костьолу святого Якова, за що дала 400 польських злотих. Але канонік і пробощ св. Якова ксьондз Мацей Поплавський. коли не збирав 40 злотих процентів від Луцького Кагалу, а деякі паші виставили хати на тому плацу, року 1640 дня 5-го травня, вчинив і таїзд, зібравши людей зі свого Німецького фільварку, хотів розрушити ті будинки — коли наші бернардинці боронились, скалічено двох отців, а брата Капанара забито на смерть. Через цс ксьондз Поплавський став звільнений єпископом луцьким його величністю Андрієм Гембпцьким, а процес розпочався в Гродні, детой плац нам став присуджений, а ксьондзу Поплавському за покут)- наказано поставити мурований стовп з кам’яною фігурою сидячого і плачучого Пана Ісуса на тому місці, де стояв дерев’яний костьольчик при колишньому цвинтарі, де зараз знаходиться фруктовий садок Пані Ринської».

Згідно з середньовічним правом суд накладав на вбивцю зобов’язання відшкодувати витрати на поховання жертви, забезпечити церкву певною кількістю воску, замовити служби тощо, а крім того встановити каплицю або хрест.

Поставлений у Луцьку за рішенням суду стовп з фігурою Скорботного Христа привертав увагу — багатьох художників, завдяки чому ми маємо уявлення не лише про нього, алей про його оточення. Добре відомі його зображення на фоні архітектурного комплексу острова Луцьк — давнього міського ядра Луцька. Одне з них — виконана в 1797 р. акварель Казимира Войняківського (1772-1812 pp.) — було знайдене Збігневом Ревським у замку Тарновських поблизу Закопаного. Відомі також гравюри Фурмана і Вагнера з малюнків Алии Потоцькоїз Тишксвичів. За малюнками каплиця була мурованою, чотириярусною і нагадувала дзвіницю. Два нижніх яруси були восьмигранними в плані, верхні — чотиригранними. Дах та покриття між’ярусних карнизів — ґонтові. Прикрашалась каплиця тосканськими колонками, лопатками та нішами з. скульптурами святих одній з ній, містилося різьблення Божо. Матер, з дитями ярусу Олексій Перштейн називав«ю кам’яним стовпом із зображенням Скорботного Спасителя.

Зображення дають можливість з допомогою сучасної основи визначити місцезнаходження стовпа. Виходячи із взаємо розташування на малюнках Верхнього замку і Домініканського костьолу; художники малювали з надзаплавної тераси Стиру на південний захід від Бернардинського кляштору

На одному з кращих давніх планів Луцька — перед Бернардинським костьолом, за огорожею кляштору. над яром показано центричну споруд)’, що відповідає за характером зображення даному стовпу з фігурою Христа.

Після руйнування каплиці скульптуру Скорботного Христа використали для надгробного пам’ятника на католицькому цвинтарі. Відомо, що над могилою Гуклерів стояла скульптура Скорбного Спасителя, яка раніше знаходилася на вулиці Парковій.