Головний фасад монастиря тринітаріїв

Головний  фасад монастиря тринітаріїв

Головний фасад мав три композиційних осі. Він оригінальний за силуетом і за пластикою рельєфу, хоча використовуються палладіанські теми. Силует формувався фланкуючими його низькими вежами і трикутним прикрашеним скульптурами фронтоном, що завершував стіну центральної нави**. її композиція будувалася за допомогою подвійних доричних обрамляючих пілястр, що під фронтоном «навантажені» балкою-карнизом. Усередині цієї своєрідної рамки за тим же принципом повторювалася тема порталу малого ордера з високим рельєфним сандриком у вигляді фризу. Над ним розміщався невеличкий прямокутний прорізу широкій ніші з циркульними завершеннями і похило-уступчастою підставою. На бічних частинах фасаду акцент робився на оздобленні аттика волютами, зірками і, схоже, скульптурами, як на фронтоні.

Фасад бічної нави, що виходить у бік вулиці, був скромніший. Він формувався (справа наліво) кутовою вежею, розчленованою пілястрами ділянкою стіни з трьома великими напівкруглими вікнами на рівні нав, дверима і вікном над ними, ризалітом сакристії з круглим вгорі і високим прямокутним прорізом знизу.

Піднесена над дахом бічної нави центральна нава мала великі, злегка закруглені вгорі (можливозлучковою перемичкою) вікна. На розписі виднотри таких вікна. Четверте, мабуть, перекривається наметом вежі. Над пресвітерієм вікно не показане.

З боку північно-східного фасаду веж, зображених на іконі св. Ігнатія. на даному розписі немає. Ллє на їхнє існування у минулому може вказувати розкреповка бічного фасаду завдяки виступу сакристії.

Орієнтований у бік вулиці та приєднаний під прямим кутом до головного фасаду костьолу фасад монастирського корпусу келій був прикрашений двохуступчастими пілястрами, що продовжувалися над карнизом на двоярусному фронтоні складного профілю. Верхній композиційний ярус «спочиває» на вигнутому фризі і побудований за принципом розірваного фронтону з щитом або акротерієм посередині. У нижньому ярусі ідею розірваного фронтону виконують трансформовані в гребінь хвилі сполучних волют.

Порівняння із сучасним фасадом показує його значні відмінності. Зараз фасад ділиться пілястрами на три частини. Раніше ділився на чотири частини додатковим прольотом між костьолом і монастирем. Фронтон зараз знижений, він тридольний, позбавлений криволінійних обрисів (крім пізнішого круглого вікна). Змінено сандрик над дверним прорізом. Зміни фасаду характерні для періоду класицизму.

Зображення костьолу і монастиря тринітаріїв наведено в книзі Л. Войнича. Воно відрізняється кутом нахилу огорожі і розмірами дзвіниці, які на цьому малюнку більше перекривають будинок.

Малюнок Тринітарського комплексу, виконаний ІО. Крашевським, мабуть, можна пов’язувати з періодом підготовки до публікації його вражень від огляду костьолу і кляштору*. Верхи костьолу па цьому малюнку подібні до зображених у сакристії костьолу єзуїтів. Простішою зображена сигнатурка.

На панорамі Луцька, виконаній А. Лсщинським, А. Каїрським і К. Крижанівським близько 1865 p., бачимо костьол за кілька років до розбирання. Чітко видно структуру бічного північно-західного фасаду. Вікна бічної нави показані майже доверху замурованими. Не видно, можливо через руйнування, фланкуючий головний фасад вежі. Торцевий фасад житлового рамена має значні відмінності від зображених на настінному розписі в костьолі єзуїтів і в книзі А. Войнича. а також від існуючого нині фасаду. На панорамі він немає волют, його портал має циркульні обриси, над ним показана лопатка, що проходить по осі фасаду.

Розроблені n 1852 і 1857 pp. проекти пристосування скасованого монастиря під полковий лазарет і дивізійний штаб доповнюють уявлення про монастир у цілому і планування його приміщень відомо три генеральних плани того часу: плани поверхів, фасади, розрізи.

Згідно з креслениками уся огороджена муром територія монастиря ділилась на кілька функційних зон. При дорозі за парадною хвірткою перед головним фасадом знаходилася квадратна площа з дзвіницею. Монастир мав внутрішній добре Захищений і затишний двір з колодязем і чотирма доріжками, що членували газони на чотири квадрати. З боку Глушця до кляштору примикав господарський двір з возівнею, конюшнею, броваром. льодовнею. За інвентарями площа цього двору 1 172 квадратних сажнів. З боку міста більшу частину території (2360 квадратних сажнів) займав садок.

Незважаючи на наявність масштабних лінійок на креслениках 1852 і 1857 pp., встановлення розмірів будинків викликає певні труднощі через значні похибки в масштабах. Так. розміри костьолу в сажнях за різними креслениками 7,3×15.6. 9,0×19.3. кляштору — 19,1×21.5,24,0x25,5.25.0×27,0. його двору — 12.3×10.65, 15,0×12,7, 15.7×13.6. 16.3×13.7. За описами кляштору 1818 р. костьол мав розміри в плані 30×58 ліктів, а кляштор 23×26 сажнів.

Монастир — це чотирикутний в плані, близький до квадрату будинок із внутрішнім подвір’ям, має цокольний поверх під усім будинком і два надземних поверхи.