Будівництво костьолу 1606-1610 pp.

Будівництво  костьолу 1606-1610 pp.

Дату будівництва костьолу 1606-1610 pp. підтвердили і співробітники Львівської міжобласної спеціальної науково-реставраційної виробничої майстерні, які займались його реставрацією в 1970-1985 pp. За їх даними, під час реставрації споруда монастиря в 1730 р. була збільшена.

Займаючись питаннями реконструкції Луцьких Верхнього та Окольного замків автор дають книги встановив, що колегіум був збудований па місці цегляної стіни Окольного замку, а костьол — на ділянці йото дерев’яної частини. Стик дерев’яної і мурованої частин стіни відповідає стику західних фасадів костьолу і колегіуму. Роль історико-архітектурного комплексу єзуїтів у містобудівній композиції Луцька досліджувалася в дисертації автора книги. В ній показані взаємозв’язки містобудівної композиції з природною підосновою міста, з політичними і релігійними чинниками.

Як засвідчила опублікована в 1976 p. «Instrukcje dla wizyta-torowgeneralnychSzkcJKomisjiEdukacjiNai-odowej 1774-1794», на час ліквідації ордену єзуїтів колегіум мав предметів домашнього ужитку на кілька десятків осіб.

Внаслідок стійкої традиції дати спорудження костьолу 1606-1610 pp. міцно увійшли в краєзнавчу літературу. їх дотримувались книзі «Волинь туристська» (1975 р.) та в багатьох пізніших працях.

Про спустошливу пожеж)’ 1803 p., під час якої згорів кафедральний костьол, сповіщається в збірнику документів і матеріалів «Луцьк)’ 900 років».

Несподіваним є повернення до дати початку будівництва костьолу 1604 р. у книзі «Українське мистецтво другої половини XVII ст.» Володимира Антоновича Овсійчука, який посилався на згадувану роботу Я. Поплятека та Є. Пашенди. У них є ця пов’язана з Луцьком дата. Вона наведена на карті 3, де показана польська провінція єзуїтів у 1575-1608 pp. Але підпис до карти вказує, що дати означають час заснування нових колегіумів, тобто 1604 р. не пов’язувався авторами з будівництвом нині існуючих будинків колегіуму і костьолу. Складнішою для розуміння позиції Я. Поплятека й Є. Пашенди є анотація до слова «Луцьк» в географо-хронологічному покажчику майстрів мистецтв: «Колегіум єзуїтів з костьолом св. Петра і Павла (пізніше кафедра). 1604-1773». Цитата вказує час перебування єзуїтів у Луцьку (1604-1773 pp.) і об’єкти, на котрих виконувались будівельно-художні роботи переліченими потім особами. На основі цієї цитати також немає підстав приймати за дату початку будівництва нині існуючих будинків колегіуму і костьолу 1604 р. В. А. Овсійчук відніс луцький костьол єзуїтів до числа костьолів з дуже високим художнім рівнем і відмітив його вплив на багато інших католицьких храмів.

Стаття «Єзуїтів монастир» у чотирьохтомнику «Пам’ятки містобудування і архітектури УРСР» (1985 р.) мала б підсумувати наявні відомості про комплекс, вказати на протиріччя або пояснити їх. Проте, наводячи прізвище автора проекту костьолу Якуба Бріано (вперше приїхав у Польщу і на Волинь в 1616 р.) і посилаючись при цьому на книіу «Луцьк. Історико-архітектурний нарис», тут чомусь повторюється дата будівництва костьолу і колегіуму 1606-1610 pp. Серед інших авторів і будівельників вказується лише ІО. Умінський, хоча давно і широко було відомо про участь у реконструкції костьолу П. Гіжицького, який багато будував на Волині. Багато неточностей є в описах костьолу, дзвіниці і келій. Немає підстав вважати, що дзвіниця збудована в 1539 р.

Спробу знайти і дослідити залишки перебудов костьолу зроблено автором книги в статті «Як розширили костьол єзуїтів у Луцьк)’», де, посилаючись на літературні джерела, аналіз об’ємно-планувальної структури та деякі аномалії в будові костьолу, запропоновано гіпотезу згідно з якою костьол первісно не мав обхідних галерей, їх побудували після пожежі, як у люблінському костьолі єзуїтів у 1752-1754 pp. Ця гіпотеза поки не знайшла документального підтвердження.

Аналізуючи кресленики колегіуму, виконані Бенедиктом Моллі, можна дійти висновку, що до 1646 р. ще не існував навіть фрагментарно будинок, який зберігся донині.

Можна припустити розробку проекту костьолу єзуїтом Міха-лом Гінтзом (1559-1609 pp.), який був архітектором польської провінції ордену. Аналізуючи об’ємно-просторову структуру і композицію комплексу, виражену вертикальну спрямованість головного фасаду львівського костьолу та характер верхньої частини його декору висловлювалося заперечення щодо притаманності луцькому костьол)’ цих ознак львівського. Проте декори нижньої його частини і головного фасаду луцького костьолу єзуїтів подібні, що може свідчити про причетність до проектування останнього Якуба Бріано. Звертають на себе увагу ренесансні риси споруди.

Завдяки очистці підвалів костьолу від товстого шару грунту та сміття, яка ведеться в останні роки молодіжним клубом

«Ентузіаст», вдалося обстежити нетиньковані ділянки стін. Зокрема, виявлено, що склепіння над підвалами під середньою павою замінені, їх кладка гіршої якості і з іншої цегли. Шов розділяє стінову кладку підвал)’ різних часів. На рівні підвалів на вулицю були виходи з середньої та бічної нав. Виявлені сліди перебудов свідчать про суттєві зміни в планувальній організації підвальних поверхів та в композиції головного фасаду. Обсипання тиньку на західному фасаді дало змогу спостерігати замуровані прорізи, що несумісні з наявною галереєю над ними. Замуровані дверні прорізи на східному фасаді біля кутової вежі підтверджують існування в минулому прибудови колегіуму, яка передбачалась проектом Венедикта Моллі 1646 р. За часом перебування у Луцьку відомих архітекторів, будівельників та оформлювачів встановлено чотири періоди будівельної активності ордену. Це 1604-1659 pp., 1692-1702 pp., 1724-1747 pp., 1756 p. — початок XIX ст.

У статті «До проблеми авторства луцького костьолу єзуїтів» автора цієї книги зверталась увага на відсутність прямих доказів причетності Якуба Бріано до проекту костьолу і ймовірність складання його до будівельного сезону’ 1610 р., коли і могло початись будівництво.

У розділі, присвяченому колишньому костьолу єзуїтів, написаному до книги «Zarys dzicjdw diecezji Luckiej oraz katedry sw. Piotra і Pawia wLucku», міститься містобудівна оцінка комплексу, відомості з історії будови костьолу та його використання, опис споруди. Вперше опубліковані аксонометрія будівлі та переріз. При перекладі на польську мову та передруку, на жаль, допущено багато помилок, особливо в написанні прізвищ.