Володимирський собор
Останні публікації

Творіння Св. Григорія Богослова

Творіння Св. Григорія  Богослова

В дитинстві він, вивчивши творіння Св. Григорія Богослова, вирішив присвятити себе християнській науці. Блискуче проявивши себе ще в юності на науковому поприщі, Св. Кирило був призначений хортофілаксом і бібліотекарем у Константинопольській Святій Софії, але відхилив заманливу пропозицію і пішов на пустельний берег моря для постійної молитви. Згодом він присвятив себе подвижництву в Олімпійському монастирі, де жив у затворі його брат Св. Мефодій після десятирічної військової служби. В той час хазари звернулись до візантійського імператора з проханням прислати до них учених мужів, наставників у християнстві. Було обрано святих братів, яких імператор направив місіонерами в Херсонес, що в Криму Там вони з місцевим архієпископом Георгієм довели до благополучного кінця справу знайдення мощей Св. Климента, навернули нападників на Херсонес — хазар — у християнство. Після тяжких мандрів, зазнавши багато труднощів і пригод, брати дісталися до столиці Хазарського Каганату. Там у присутності кагана було влаштовано диспут з іудейськими та мусульманськими вченими, де брати переконали хазар, навернувши значну частину їх у християнство. Так написано в Житії Святих Кирила і Мефодія. Цікаво, що чіткої переконаності у вірі і різноплемінне населення Хазарії не мало, їхнє релігійне почуття змінювалось залежно від дня тижня: у п’ятницю вони всі юрбою йшли в мечеть, у суботу в синагогу, в неділю до церкви. І все ж каган щедро нагородив братів і з пошаною провів до Херсонеса, а звідти вони дісталися до Константинополя. Але незабаром, у 862 році, святі брати пішли на запрошення князя Ростислава в Моравію. Досконало вивчивши місцеву мову. Святі Кирило й Мефодій створили слов’янську абетку, переклали Біблію на мову зрозумілу населенню цих земель. Таким чином. Святе письмо стало негайно поширюватись у нашому краї. Це викликало незадоволення ряда ієрархів, тому брати в 867 році змушені були піти в Рим під захист папи Адріана II, який урочисто зустрів їх, тим більше, що вони доставили мощі Св. Климента, що загинув у Криму. Папа схвалив їхні книги, висвятив на священиків ряд учнів, що супроводжували братів у подорожах.

Святі брати-просвітителі уперше провели літургію слов’янською мовою в соборі Св. Петра.

Св. Кирило захворів і помер у Римі 14 лютого 869 року. Вище духовне керівництво з великими почестями поховало просвітителя у папській усипальні, а потім па прохання брата перенесли в собор Св. Климента, де біля мощей творились чудеса.

Художник зобразив просвітителів у священицькому облаченні. Святий Кирило з Євангелієм, розкритим на першій главі від Іоана, що починається словами «В началіі було слово», а Св. Мефодій з чашею. Життя, сповнене святих трудів і філософських роздумів, наклало на їхні обличчя відбиток особливої духовної краси, яку не без деякого солодкого замилування любив зображати Михайло Нестеров.

На правому боці іконостаса рівноапостольні Святі Константин і його мати Олена. Святий Константин народився у 274 році від Констанція Хлора і Єлени. Ставши імператором, відзначався віротерпимістю, підготував грунт для піднесення християн, дав християнське виховання своїм дітям, скликав Нікейський собор для урегулювання спору заріанами. Так називали послідовників пресвітера Арія, які стверджували, що Ісус є творінням Бога, а не Богом. Святий імператор був строгий для злочинців, але відзначався терпимістю до постраждалих, щедрістю і красномовством. Він дозволив християнам-воїнам зображати на щитах перші літери Христового імені та сам накреслив хрест на своєму знамені (labarum). Нестеров зобразив його таким, що дивиться широко відкритими очима на небо, де він бачить велике знамення перед битвою із своїм ворогом Макцснцієм на Фламінієвій дорозі — чудесний хрест і над ним напис «Сим победиши».

Св. Олена з обличчям, сповненим царственої і ніжної краси, належить до найбільш зворушливих жіночих образів Нестерова. Біля неї животворний хрест, який вона знайшла після тривалих пошуків в Єрусалимі у 326 році.

Лівий вівтар знайомить з такими роботами Нестерова: «Святий Філарет Милостивий», «Святий Арсеній Великий». «Святий Микола Чудотворець» і «Свята великомучениця Варвара». Св. Філарет

Милостивий народився у 702 році в Амнії, що в Пафлагонії, в сімї багатого землевласника. Діставши спадщину, святий роздав її неімущим і залишився ні з чим. Та незабаром його внучка стала дружиною візантійського імператора Константина VI, і він, посівши почесне місце, не зрадив своєму правилу бути милосердним до стражденних. Життя цього шанованого святого було широко відоме на Русі, тому його ім’я охоче брали при постригу багато благочестивих ієрархів. У нашому разі — це данина поваги митрополиту Київському і Галицькому Філарету (Амфітеатрову), з ініціативи якого вирішено побудувати

Володимирський храм. В соборі угодник стоїть у світлій мантії з хрестом і ласкавим поглядом дивиться на вас з-під густих брів. За ним гориста місцевість, дорога, обрамлена кипарисами, силует невеличкої церкви.

Св. Арсеній Великий народився в 354 році в знатній родині і, одержавши прекрасне виховання, став учителем дітей імператора Феодосія. Відчувши нестерпне бажання усамітнитись, відмовився від світського життя і віддалився від миру, де далеко від мирської суєти провів у святих трудах 55 років і помер у тихій обителі біля Мемфіса. У зображенні Нестерова він розглядає хартію на тлі поодиноких дерев. За митрополита Київського і Галицького Арсенія (Москвіна) було закладено Володимирський собор.

Комментарии запрещены.