Володимирський собор
Останні публікації

Син Божий

Син Божий

В. Васнецов який стверджував, що син Божий не подібний у цілому Отцю, хоча й створений Ним. Друг Св. Василія, філософ Григорій Богослов, що шукав самоти в пустелі, зберігши простоту й смирення в пишності архієпископського сану, стоїть третім ліворуч. За їхньою спиною Афанасій Александрійський. який довгі роки терпів утиски від аріан, проте ні на йоту не зрадив свою віру. Другий праворуч Св. Климент — папа Римський, учень апостола Петра, засланий імператором Траяпом у Херсонес Таврійський, тісно пов’язаний з місцями па півдні України, де був закатований за наказом владики з Риму. Палкий оратор loan Златоустий, а крайній праворуч — шанований і люблений в Україні Микола Угодник із Мир Лікійських. Тлом є храм Св. Софії у Фессалоніках.

На південній стіні вівтаря зображено Собор Святителів Церкви. Це виснажені суворим подвижництвом, убрані в чорне, преподобні Антоній і Феодосій Печерські — великі зачинателі монастирського життя. творці уславленої Києво-Печерської лаври. Вони змогли об’єднати навколо себе кращих синів народу, зробити з монастиря на довгі часи, аж до початку XX століття, взірець обителі, де в келіях подвижників незгасно світився вогонь духовного подвигу й християнської любові. Св. Мефодій тримає в руках сувій — заповіт: «Молю Вас, братия — подвижники, постом і молитвою попечемося о спасений душ наших».

Між ними інший подвижник, засновник Троїцької лаври Св. Сергій Радонсзький, благословив Св. Дмитрія Донського на переможну Куликовську битву. Далі — Олексій-митрополит, чудотворець і перекладач Нового Заповіту слов’янською мовою; потім Св. Стефан Пермський — просвітитель народів І Іівиочі й укладач зирянської (комі) азбуки, Св. Петро, який 1305 року переніс митрополію з Києва до Москви.

Привертає увагу витриманістю колориту та експресивною кольоровою гамою тема «Пророки і отці церкви», призначена для апсиди.

Композиція пов’язана з центральною постаттю Богоматері. Розташовані на золотому тлі симетрично — по шість справа і зліва від Неї — з властивою їм східною екзотичністю урочистою ходою прямують один за одним пророки і праотці. Образ кожного цілком відповідає характерне тикам Святого письма.

На південній стіні зображений отрок Даниїл, споглядаючий долі народів і царств. За ним — Мойсей, в образі якого при найближчому розгляді помітний вплив творів Мікеланджело. які підкорили Васнецова у Римі. Пророка відрізняє густа кучерява чорна борода, обов’язкові скрижалі в руках. Його обличчя суворе: наче навіки скам’янілий рот, вибух гніву й презирства змусили його розбити скрижалі з великими заповідями, коли він побачив свій народ, що шаленів навколо золотого тельця. В пошуках нових образів художник не може позбавитися від вражень повсякдснноїдійспості; його оточення тою чи іншою мірою присутнє у його творах. Мабуть саме тому образ пророка Мойсея повторює риси обличчя популярного художника Сергія Свєтославського.

За Мойсеєм вікно майже затуляє постать Іакова — помітно лише голову й частину його пастушого жезла. Родоначальник дому, благословенний народженням Месії, з благоговінням споглядає чудо, напророчене йому уві сні. Він бачив таємничі сходи, що з’єднували Небо й Землю. Далі пророк Ісайя з густими бородою й волоссям, з піднятими сильними руками, радіє здійсненню Свого пророцтва. В правій руці сувій, на якому написано: «Сє Дъва во чревЪ зачнеть и родить Сына и нареченій имя Ему Эммануилъ». Далі ще один великий пророк Ієзекіїль — «охоронець дому Ізраїля», що плаче з полоненими іудеями на річках Вавилонських і сповіщає про Христа як пас-гиря доброго, який прийде спасти заблудлих своїх овець. У руках він -гримає фрагмент своєї книги. Лише частина обличчя дісталася одному з старозавітних пророків — Авакуму, авторові натхненної пісні про пришестя Господа.

Комментарии запрещены.