Володимирський собор
Останні публікації

Петропавлівська церква

Петропавлівська церква

Петропавлівська церква збудована в 1846 р. "заботами гра фон Брапицких". І в даній споруді домінує велика за об’ємом нана-ротонда, до якої прилягають східне (апсида) та західне (бабинець) прямокутні рамена просторового хреста.

Нони ідентичні за планом, об’ємом та архітектурними формами фасадів і перекриті циліндричними склепіннями з розпалубками, їх торці декоровано чотирма подвійними широкими пілястрами та завершено трикутними фронтонами.

Поперечна вісь храму акцентована па південному та північному фасадах чотириколонними (з парними колонами) портиками тосканського ордера, також увінчаними трикутними фронтонами.

Незважаючи на витягнутість но осі схід-захід, будівля має центричну композиціюта виразний, характерний для Волині пірамідальний силует завдяки монументальним формам великого за розмірами масивного верху, циліндричний підбанник якого є продовженням угору стін нави-ротонди. Шоломоподібна баня увінчана декоративною маківкою.

Окрасою інтер’єру Петропавлівської церкви є іконостас із різьбленими дерев’яними, досить несподіваними для класицистичної споруди бароковими за характером деталями. Вплив цього стилю виявляється, зокрема, в обрамленні медальйонів круглої та складної форм, у які вміщено ікони. Царські врата прикрашені витонченим рослинним орнаментом, у який вплетено грона винограду та чотири медальйони складної форми. У двох верхніх медальйонах зображено Благовіщення, а в двох інших незвично закомноновано зображення чотирьох Євангелістів — по два в кожному медальйоні.

На південь від Петропавлівської церкви, по осі південного портика, стоїть збудована одночасно з нею мурована дзвіниця. Bona має вигляд двопрогонової аркади, завершеної трикутним фронтоном, карниз якого прикрашають класицистичні "сухарики". Дзвіниця разом з церквою становить єдиний виразний ансамбль.

Серед центричних класицистичних храмів Волині першої половини XIX ст. насамперед слід назвати церкву Олександра Невського, збудовану в 1830 р. на кошти графа О. Ходкевича. Храм розташований у центральній частині селища Млинів, неподалік колишньої ринкової площі. На фотографіях 1920-х років видно, яких пошкоджень зазнала церква під час Першої світової війни: зруйновано баню над середохрестям, знищено верх портика, частину колон на головному фасаді та дахи над усіма приміщеннями храму. Після реставрації в 1927 р. церкву переосвячено, після чого вона дістала нову назву — Покрови Пресвятої Богородиці.

Будівля відзначається чіткою симетрією плану та об’ємно-просторової структури. Цей центричний одноверхий храм у плані являє собою рівнораменний хрест (21,5×21,5 м). До квадратного в плані, високого центрального об’єму за сторонами світу прилягають нижчі бічні, однакові за розмірами, прямокутні в плані рамена, перекриті цегляними циліндричними склепіннями. До центрального об’єму вони відкриваються високими подвійними півциркульними арками, завдяки чому інтер’єр храму сприймається як єдине ціле. Над квадратним середохрестям, перекритим хрещатим склепінням, підноситься півсферична дерев’яна баня, увінчана масивним "яблуком" з хрестом.

Значення головного (західного) фасаду церкви підкреслює масивний чотириколонний портик своєрідно трактованого тосканського ордера, завершений трикутним фронтоном. Гри інші торці просторового хреста будівлі ритмічно розчленовані широкими пілястрами та увінчані трикутними фронтонами. Над кожним з них — мініатюрна декоративна маківка.

Характерними для стилю й часу спорудження храму є три входи (південний, північний і західний), які підкреслюють центричність його архітектурної композиції, витягнута по вертикалі форма (два квадрати) та значні розміри прямокутних вікон, а також профілювання масивного антаблемента, який увінчує фасади.

Покровська церква в Млинові, що належить до культових споруд, які свідчать про творче освоєння принципів класицистичної архітектури, є однією з найбільш виразних будівель Волині першої половини XIX ст.

Єдиний ансамбль з Покровською церквою складає мурована дзвіниця, збудована одночасно з нею і введена в південно-західний кут цегляної огорожі церковного подвір’я. Це двоярусна мурована споруда, в якій дивує певна неузгодженість планів її ярусів: у нижньому — квадрат зі зрізаними кутами, у верхньому — геометричний квадрат. Логічніше було б поміняти їх місцями, тим паче, що другий ярус увінчує восьмигранна грушоподібна баня, завершена декоративною маківкою.

Серед досить численної групи пам’яток архітектури, які збереглися в місті Корець на сучасній Рівненщині, звернемо увагу на цікавий зразок класицистичного храму- ампірну Миколаївську церкву

Комментарии запрещены.