Володимирський собор
Останні публікації

Місто Костянтинів

Місто Костянтинів

Місто Костянтинів закладене в 1561 р. князем В.-К. К. Острозьким на місці с. Колищенці. викупленого у І. Лабунського. Розташовані на надзвичайно вигідному, природою захищеному місці, повозакладені замок та місто в системі тогочасних укріплень на території Волині мали закрити "вікі ю", через яке проходив один із шляхів татарських нападів на Польщу. Місто посідає трикутний мис, утворений при злитті річок Ікопоть і Случ, а замок розміщений на самому кінці мису2. З двох боків його захищали води річок і болота, з третього, від міста — рів. який з’єднував обидві річки, отже, наповнювався їх водами, та земляний вал, підсилений кам’яним муром.

«justify» style=’text-indent:20.0pt’>До складу комплексу мурованих будівель замку в Старокостянтинові входять палац (так звана кам’яниця). Троїцька замкова церква, дзвіниця Троїцької церкви, надбрамна башта і фрагменти південного та західного оборонних мурів. Від численних дерев’яних будівель різного призначення, серед яких, як свідчать документальні джерела, був значного об’єму житловий будинок, не залишилося нічого.

Південно-західний торець кам’яниці підсилює башта, яку умовно можна назвати круглою. Значна частина башти виступає за стіну кам’яниці, звернену до берега Случі. Башта, південно-західний торець і частина дворового фасаду біля башти увінчані високим ренесансним аттиком з фігурним завершенням. Ця архітектурна деталь значною мірою формує силует будівлі та створює характерний образ старокостянтинівського замку.

Троїцька замкова церква збудована одночасно з житловим палацом (кам’яницею) наприкінці XVI ст. Існування її на початку XVII ст. зафіксоване "Інвентарем" 1615р.: "Каплиця при тій кам’яниці мурована, дахівкою полив’яною накрита, нагорі — баня бляхою побита, хрест золочений. До присінку двері залізні на завісах, мальовані… над дверима — вікно з ґратами залізними. До каплиці двері дерев’яні на завісах, з замком, ключем,… вікон шість з ґратами залізними. Закристія, до якої двері на завісах залізних… Під тією каплицею — склеп мурований, двері залізні на завісах…" [13, арк. 16].

У наш час Троїцька замкова церква — порівняно невелика (20,5×9,5 м) будівля без ризниці та паламарні. Церква є продовженням кам’яниці на північний схід і утворює з нею єдиний блок. Вона рівно широка з кам’яницею і має майже однакову висоту. Проте ряд особливостей свідчить про те, що первісно церква стояла окремо і, можливо, була об’єднана з кам’яницею лише відрізком кам’яного муру з боку Случі.

Насамперед звертає, на себе увагу декоративне оздоблення щипця західного фасаду церкви, майже половина висоти якого зараз розміщується в межах горища, утвореного двосхилим дахом над тією частиною кам’яниці, яка прилягає впритул до церкви. Цей декор (пілястри, карниз із підтесаної цегли та обрамлення щипця) свідчить про те, що в давнину площина щипця була відкрита. Друга особливість — ніша в центрі західної стіни церкви, де розташовувався первісний, замурований згодом вхід. Ще однією особливістю є відсутність перев’язі в муруванні між західною стіною церкви та стіною кам’яниці, яка прилягає до неї, що видно на фасаді, зверненому до р. Случ.

Архітектурі замкового храму притаманні риси готики. Досить високі вікна витягнутих пропорцій мають стрілчасті перемички. В інтер’єрі вівтарна частина відділена від нави двома парами стовпів квадратного перерізу. Вплив готики виявився у виразній стрілчастій формі арок, які спираються на стовпи. Центральна арка ширша та значно вища за бічні.

Пава перекрита циліндричним цегляним склепінням з розпалубками над вікнами, об’єм між двома парами стовпів — трьома хрещатими склепіннями, а півциркульна апсида  зірчастим склепінням. Згодом, судячи з барокових архітектурних форм, у XVIII ст. до входу в церкву з боку замкового подвір’я прибудували невелику криту паперть, а до дворового фасаду замкового храму — невеликі кам’яні контрфорси.

Цілком очевидно, що під час створення цього оборонного комплексу замковий храм був задуманий з самого початку як його складова частина, свідомо введена до загальної системи оборони.

Пристосування Троїцької церкви до оборони виявилося передусім у тому, що вона розміщена для створення оптимальних умов захисту. Витягнуті в одну лінію кам’яниця, що підсилена круглою в плані наріжною баштою, та замковий храм утворюють єдиний фронт, паралельний берегу Случі. Через таке місцеположення вівтарна апсида Троїцької церкви орієнтована не на схід, як звичайно, а зі значним зміщенням на північ.

Для флангового обстрілу вздовж оборонного муру та фасаду кам’яниці, звернених до р. Случ, одночасно з церквою збудовано оборонну башту. План її майже прямокутний (трапецієподібний), витягнутий паралельно поздовжній осі храму. Мурування башти органічно пов’язане з церковною стіною, в якій розташовується вхід з нави в башту. Первісно вона була двоярусною1; нижній ярус був перекритий циліндричним склепінням.

У кожній з трьох стіп нижнього ярусу башти, товщина яких становить близько 1,5 м, влаштовано по одній стрільниці. Для другої половини XVI ст. конструкція стрільниць архаїчна: внутрішня камера відсутня, вогневий отвір не мас характерної для даного періоду форми замкової щілини, а зроблений у вигляді вузької вертикальної щілини завширшки 11 см у північній стіні. 34 см — у східній і ЗО см — у південніїі; її висота-100-108 см. Щоки стрільниць розходяться назовні й утворюють камеру, перекриту лучковим склепінням (нині стрільниці замуровані).

Другий ярус башти складався з двох невеликих, приблизно однакових приміщень Стіна, що розділяла їх, спиралася на склепіння з цегли над першим ярусом та на два масивні дерев’яні бруси розмірами в перерізі 25×2") см. Стіни верхнього ярусу башти значно тонші. В наш час у нижній частині стін верхнього ярусу розтесано невеликі прямокутні віконні прорізи. Напевне в стінах другого ярусу також були влаштовані стрільниці.

Можна припустити, що оборонна башта Троїцької замкової церкви первісно була увінчана ренесансним аттиком, аналогічним завершенню круглої башти кам’яниці.  Старокостянтинові майже одночасно з будівництвом замку князі Острозькі застосували інший варіант поєднання культової та оборонної функцій під час зведення костелу домініканського монастиря (кінець XVI — початок XVII ст.). Тут також функція оборони винесена в окрему башту, але мета будівництва цієї споруди була значно масштабнішою. У Троїцькому замковому храмі невелика оборонна башта обмежувалась виконанням локальних завдань.

Комментарии запрещены.