Володимирський собор
Останні публікації

Історія заселення

Історія  заселення

Історія заселення нашого краю тісно пов’язана з історією будівництва храмів у селах та містах. Часом згадка про будівництво церкви стає першою точно датованою відправною точкою в історії населеного пункту. Іноді — лише згадка про церкву дає можливість робити висновки про те, що тут вже було чимале велелюдне поселення. Бо до храму збирається вже не один десяток парафіян.

Аналізуючи дати будівництва церков, можна побачити і вплив на цей процес економічних, політичних, суто демографічних умов тогочасного краю.

Перші християнські громади збирались у печерах, катакомбах, «бо де двоє чи троє в ім’я Моє зібрані, — там Я серед них». Згодом віруючі почали зводити храми: «Дім Мій — буде домом молитви».

Високими здобутками культури і архітектури народів християнського світу стали храм Софії в Константинополі, Софія Київська, собор Святого Петра в Римі, собор Паризької Богоматері, Кельнський собор, храм Василія Блаженного та храм Христа Спасителя в Москві, Ісаакіївський собор у Санкт-Петербурзі… Перелік цих шедеврів архітектури, надихнутих митцям вірою і любов’ю, можна продовжувати безконечно…

Перші точно відомі дати будівництва церков в Україні маємо від хрещення Київської Русі Великим князем Володимиром, коли і розпочалося будівництво храмів. Загальновідома історія Софії Київської, Десятинної церкви, Канівського Юріївського (Успенського) собору та багатьох інших храмів ще з часів Київської Русі.

Звенигородщина на той час була крайнім південним порубіжжям Київської Русі, тому згадки про зведення церков у літописах зустрічаємо не часто. Та відгомін їх чуємо у назві нашого міста -Звенигородка. Укріплене місто-фортеця мало дзвони. І не тільки для заклику до боротьби з ворогами. Дзвін збирав людей на віче, на раду. І до молитви кликав.

У північній частині нашого краю осади, які послужили початком постійних поселень, виникали раніше, ніж на його південних рубежах. Наприклад, у с. Стара Буда було знайдено скарб, який відносять ще до часів Київської Русі. В ньому були навіть три монетні гривні новгородського типу (за В. Б. Антоновичем).

Певно, що поселення виникали значно раніше, ніж ми знаходимо фіксовані в документах згадки про них. На карті Гійома Левассера де Боплана (середина XVII століття) крім Звениго-родки позначено Лисянку і Вільховець — найбільші населенні пункти тогочасної Звенигородщини. Але про те, що в нашому краї вже в XVII столітті було багато сіл, можна судити, вивчаючи дати будівництва храмів.

За даними, які наводить Л. Похилевич, до перших храмів у селах приписувалося близько 50 дворів. Сім’ї були великі, отже церкву починали зводити, коли парафія вже налічувала 300-500 осіб. Засновувалася осада, збільшувалася кількість жителів, збільшувалася парафія. Через певний час у селі зводили церкву, згодом нову. Іноді в селі було два, три храми.

Але не завжди було так. Практика тогочасного будівництва має в своєму здобутку і церкви-фортеці, укріплені осади, де всього того й було, що насамперед зведена казарма для козаків та церква, огороджені палісадом із дубових колод.

Комментарии запрещены.