У XVIII ст. мережа Дальніх печер розширюється — з’являються нові ходи. Ремонтні роботи й реконструкція тривають і в ХГХ ст. 1826 р. підлогу Дальніх печер вимощують чавунними плитами. В 1913 р. стіни подекуди зміцнюють цеглою, тинькують і фарбують під колір грунту.

Довжива Дальніх печер становить 293 м.