Володимирський собор
Останні публікації

Найдавніші монастирі Волині

Найдавніші монастирі Волині

Твердження в Київській Русі християнства (православ’я) як державної релігії, здійснене князем Володимиром Святославовичем у 988-989 pp., та офіційне запровадження християнства на Волині (992 р.) зумовили потребу спорудження християнських храмів. Про те, якими були ці перші споруди, збудовані протягом XI ст., відомостей немає. Можна припустити, що це невеликі дерев’яні будівлі, зведені народними майстрами відповідно до місцевих будівельних традицій.

У XIV — першій половині XVI ст. переважна більшість населення Волині сповідувала православ’я, яке було традиційним для земель південно-західних давньоруських князівств. Під час литовського панування на Волині неперервно тривало наступництво православних єпископів — Володимиро-Волинських і Луцьких. У XV ст. збудовано низку визначних храмів, серед яких Покровська церква у Луцьку, Богоявленська в Острозі, Троїцька в с. Межиріч, засновано православні монастирі — Троїцький у Дермані.Спасо-Преображенський та Хрестовоздвиженський у Дубні, монастир у Клевані, Святогірський у Зимному.

Деякі з цих монастирів належать до ансамблів специфічного типу — монастирів-фортець’. їх виникнення протягом XV-XVIII ст. було тісно пов’язане зі своєрідністю історичної обстановки, що склалася на території Правобережної України в той час. Тривалість розвитку феодальних суспільних відносин та їх особливості на цих землях наклали свій відбиток на всі типи монументального будівництва. Безперервні між феодальні збройні сутички, часті напади татар та повстання селян і ремісників були причиною того, що монументальні споруди різного призначення (житлові, культові, господарчі), збудовані на замовлення світських і церковних феодалів, мали риси, притаманні оборонним спорудам.

У XIV ст. було засновано або вже існувало 15 православних монастирів. У володіннях князів Острозьких, які за площею становили більш як третин)’території Волині, нараховувалось близько 600 православних, переважно дерев’яних, церков та близько 10 монастирів. З цієї величезної кількості храмів до нашого часу збереглося зовсім небагато мурованих споруд.

У фундаментальній праці "Девятисотлетие православия на Волыни, 992-1892 гг. Ч. І и II", виданій 1892 р. в тогочасній столиці Волинської губернії. Житомирі, в розділі Прежде существовавшие православные монастыри Волынской епархии" названо сорок п’ять монастирів. У цей перелік разом з православними, заснованими ще в часи Київської Русі або в XV-XVI ст., занесені монастирі, які протягом XVII-XVIII ст. були перетворені на уніатські (Лубенський Спасо-ІІрсображснський, Дорогобузький Пречистенський, Білостоцький Здвижснський та ін.), та помилково — католицький єзуїтський монастир в Острозі, заснований фанатичною католичкою А.-А. Ходкевич у 1620 р. (став православним монастирем лише в 1804 p.).

Переважна більшість цих монастирів наприкінці XIX ст. вже перестали існувати, про що свідчить рубрика названої праці "Православные монастыри Волынской епархии, 9тцествующие в настоящее время", де названо лише дванадцять монастирів. Слід зазначити, що тут названі й ті з них, що були засновані як католицькі кляштори, а стали православними монастирями протягом XIX ст. після приєднання Волині до Російської імперії.

На відстані 5 км від Володимира-Волинського на лівому, досить високому березі р. Луги мальовничо підносяться споруди Зимнівського Святогірського Успенського монастиря За легендою, заснування його (напевне, дерев’яного) належить до XI ст. Неподалік від монастиря, на північний захід від нього, на тому самому березі річки збереглося городище, відоме за назвою Княжа гора, на якому в XV-XVI ст. розміщувались дерев’яні укріплення.

Святогірський Успенський монастир-фортеця посідає вигідне зі стратегічного погляду місце. Його будівлі домінують над долиною річки, а з його мурів відкривається широка панорама навколишніх луків і сіл на правому, низькому березі.

Успенський монастир у Зимному належить до тип)’ оборонних. Монастирський комплекс був створений у той час, коли в плануванні монастирів-фортець з’явились елементи регулярності — відрізки оборонних мурів між баштами стають прямолінійними, а башти пристосовуються до флангового обстріл)’ й порівняно рівномірно розміщуються вздовж оборонних мурів.

Форма плану подвір’я Святогірського монастиря-фортеці наближається до прямокутника, витягнутого зі сходу на захід. Західний оборонний мур найбільш прямолінійний, а північний, до склад)’ якого входять північні стіни келій та Успенського собору, утворює ламану лінію.

Однією з особливостей Святогірського монастиря в Зимному є розміщення пристосованої до оборони Успенської церкви у створі укріплень. Це притаманно феодальним замкам Волині, а в монастирських комплексах не зустрічається. Друга особливість Святогірського монастиря — чітко продумане використання природних перешкод. З півночі та заходу його надійно захищають круті схили пагорба, внаслідок чого башти незначно виступають відносно муру. Для флангового обстрілу в кожному ярусі башти влаштовано лише по одній стрільниці. Відсутність природних перешкод з півдня та сходу компенсується тим, що ці ділянки найбільш укріплені: з усіх семи башт тут збудовано чотири — дві наріжні, в’їзна та кругла.

Комментарии запрещены.