Володимирський собор
Останні публікації

Буде зведено храм

Буде  зведено храм

Храмом для Звенигородської православної парафії в роки війни та до 1950-х років служив колишній римо-католицький костьол, зведений в 1808 році на честь свята Преображення Господнього. Але згодом віруючих позбавили і цього приміщення, богослужіння відбувалися в цвинтарній каплиці, яку наприкінці 1970-х років було реконструйовано і розширено, а також надбудовано невелику дзвіницю.

Вона згоріла в ніч на 25 квітня, в страсну п’ятницю 1997 року.

Настоятелем Звенигородської Свято-Преображенської церкви чверть століття в 70-х та 80-х роках XX століття був митрофор-ний протоієрей Андрій Ренський.

Від 1 серпня 1986 року в Стебному настоятелем Свято-Бого-словської церкви стає священик Іоан (Іван Михайлович Лупак). А від 18 листопада 1990 року він же — настоятель Звенигородської Свято-Преображенської церкви.

Ще в роки перебудови демократизація суспільства в колишньому СРСР торкнулася і церковного життя. В 1988 році було відзначено 1000-ліття Хрещення Русі. Знято заборону на реєстрацію громад. Починається відродження храмів, будівництво нових церков і соборів.

24 серпня 1991 року відродилася і держава наша — Україна.

«Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: …час руйнувати і будувати, …час розкидати каміння і час каміння громадити», — сказано в Книзі Еклезіястовій.

«Буде зведено храм», — повідомила газета «Шевченків край» від 25 квітня 1992 року.

Сімдесят літне було хресного ходу в Звенигородці. І ясного весняного дня 21 травня, коли православна церква відзначає свято Іоана Богослова, від колишньої каплиці на цвинтарі, яка прибрала ім’я Свято-Преображенської церкви, рушив люд до перехрестя вулиць Проспектної і Шевченка, де мало бути зведено храм. Важкий дубовий хрест ніс до місця освячення благочинний священик Іоан. І там, де позначено місце для храму, відбулося освячення хреста і пам’ятного каменя, на якому є напис: «Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа основується сія церква на честь і пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа при Патріарху Московському і Всія Русі Алексію II, при Блаженнійшому Філарету Митрополиту Київському і всія України в літо від створення світу 7460 від Різдва Христового по плоті року 1992 місяця травня числа 21».

Освячення місця будівництва храму провели благочинний священик Іоан Лупак, настоятель Шевченківської Свято-Богородицької церкви Іоан Шимкевич, настоятель Катеринопільської Свято-Михайлівської церкви Віктор Криванич, настоятель Скаливатської церкви Казанської ікони Божої матері Олександр Щербина, настоятель Журжинецької Свято-Богородицької церкви Валерій Лісовий і настоятель Чаплинської Свято-Успенської церкви Михайло Кучка.

Проекти у документацію храму, який відновлювався в Звенигородці, було розроблено в Черкаській єпархії. За фотографіями, які збереглися, розробки і корективи виконав заслужений архітектор Білорусі Володимир Іванович Нечаров. Архітектурними формами собор повторює колишній Звенигородський Свято-Преображенський собор.

І почалося будівництво храму. Вже в червні було покладено перший камінь та металеву арматуру в основу перших чотирьох колон, які тримають центральний купол собору. Допомогу в цій роботі надав колектив Звенигородської школи мистецтв — найближчі сусіди будови. Колектив управління виділив будівельний камінь, допомогли транспортом і механізмами працівники автопідприємства 2362.

П. С. Ваколовський, Б. Ф. Голик, М. П. Фещенко, М. Ю. Щербак, П. А Кривенченко укладали арматурні сітки, бетонували фундамент.

Надшдопомоіу’кшективВатуіінськогозатодузалізобеіх;)ннихвиро-бів, райагробуду, завод екологічного та медичного обладнання [37].

І тривало будівництво. Парафіяльна громада збирала кошти, надходила допомога будівельними матеріалами від підприємств та будівельних організацій.

Комментарии запрещены.