Володимирський собор
Останні публікації

Виконання начиння і прикрас

Виконання начиння і прикрас

Виконання начиння і прикрас в бронзі належить одній з кращих фабрик у Росії — фабриці Постникова. Адріан Вікторович запропонував рисунок, за яким було зроблено бронзовий жертовник. На всіх чотирьох сторонах його зображено хрест, на ньому трон з Спангелієм. Над Святою Книгою — хрест 3 терновим вінком, списом і губкою, над усім цим — Дух Святий, оточений сяйвом, а по боках два архангели в позах благоговійного поклоніння. Над цим накреслено слова: «Кресту твоєму поклоняемся, Владыко». Зображення архангелів не повторяються на трьох інших сторонах жертовника, замість них — прикраси з емалі. За рисунками того ж автора тією ж фабрикою виконано 4 бронзові кіоти у візантійському стилі. 5 аналоїв, 19 іконостасних лампад, а також гарних, своєрідних у давньоруському стилі 15 панікадил і 34 свічники. Особливо приваблює панікадило над хорами, навпроти головного вівтаря — його пожертвував собору. Особливо старались майстри фабрики Постникова, виконуючи за ескізами Прахова царські врата у всіх іконостасах і ґратки солеї з надзвичайно гарними емалевими прикрасами.

Мозаїки — портрети Св. княгині Ольги і Св. князя Володимира виконував у своїй петербурзькій майстерні Олександр Олексаі ідрович Фролов. Вони, попри невеликі розміри, вражають своїм художнім виконанням. Про цю відому майстерню написано досить багато, але детально про неї можна дізнатися у своєрідному музеї, яким став храм Спаса-на-крові. Внутрішні мозаїки собору виконало мозаїчне товариство. Меблі розробляла майстерня О. Мурашка. Та давно вже немає ні меблів, ні майстерні.

При всій багатогранній християнській символіці, що наповнює собор, варті окремої уваги деякі персонажі. Особливо гарні дванадцять агнців, які з двох боків розчинених дверей спрямовані до агнця Христового, що над ними. На одній стулці дверей напис «Назарет», на другій — «Віфлеєм». Так символічно показано святих апостолів. На склепінні першої від входу арки і на решті шести написана частинами молитва Господня, в західному вівтарі на стелі — молитва Св. Володимира, яку він, згідно з житієм, проказав при хрещенні киян.

Як було прийнято у всіх поважних православних храмах, прикраси і церковне начиння робились в одному стилі у тих самих майстрів. Облачения для головного престолу зроблено фабрикою Хлебникова з кованого срібла, покрито позолотою й оздоблено емаллю. На східному боці облачения розміщено рельєфні зображення Святих Олександра Невського. Марії Мигдалини, Миколая Мірлікійського і цариці Олександри. Це патрони царської сім’ї — Олександра III і Марії Федорівни, їхнього сина Миколи II і його дружини Олександри Федорівни. Є зображення Преподобного Іоаникія Великого, мучениці Софії і Св. Олексія митрополита. Це було ніби даниною поваги митрополиту Київському Іоаникію, який згодом освячував собор. Тоді у храмах був звичай відзначити доброчинців і жертводавців, тому зображення М. А. Тсрещенка і його дружини Пелагії Георгіївни, які пожертвували кошти на облачения, розташували на східному боці від своїх патронів — Преподобних Миколи Святоші і Пелагії. З західного боку облачения таке ж рельєфне зображення Тайної вечері. В центральній частині південної сторони в тій самій техніці копія картини В. Васнецова «Хрещення Володимира», а по обидва боки — два ангели. На північній стороні його ж «Хрещення киян».

Пишний та урочистий убір священнослужителів виготовлявся в найкращій майстерні під Москвою. Адже на урочистому освяченні одного з найголовніших соборів Російської імперії були присутні і сам цар з царицею, численний почет, сановники й іноземні гості. Тому всі служителі та ієрархи, що брали участь в урочистостях, були одягнені в пишне облачения з дорогих тканні і — золотої, срібної, червоної парчі, оксамиту й муару найрізноманітніших кольорів і малюнків. На момент відкриття в ризниці всіх облачень було 37, серед яких й архієрейські. Воздухи, пелени, покриття для столиків і аналоїв відповідні тканинам і барвам.

Найсвятіший Синод через важливість відкриття собору в присутності імператорської сім’ї відпустив чималі кошти для закупівлі богослужбових книг, одягу. Священних посудин на ті ж гроші було виготовлено 57. їх виконали кращі ювеліри того часу, що дає підставу допускати наявність їх у наші дні в місцевих або зарубіжних зібраннях. Було виконано 31 срібну і 26 бронзових посудин, деякі — з позолотою. Особливий інтерес становлять такі предмети: таріль для всеношної, срібна з позолотою й емалевими оздобами; вінчальні вінці, срібні, визолочені, з образами на перламутрі; три дарохранильниці та повний набір святих посудин. Напрестольний хрест майстерно зроблено зі срібла, визолочено й покрито емаллю, з прекрасно вирисуваним хрестом. Особливий захват викликало розп’яття, написане на перламутрі. Ці та інші предмети, на які срібла пішло 16 пудів, викопав відомий майстер О. Ф. Курдюков. Малоймовірно, що дійшли до наших днів сім Євангелій у срібних з позолотою оправах. Швидше за все, оправи переплавили, а книги спалили.

В газеті «Кіевлянинь» в 2001 році було опубліковано велику статтю Є. Шудрі, де розповідається про прекрасну художницю Олену Адріанівну Прахову, яка вишила шовком пречудову плащаницю за малюнком В. Васнецова. Технічна досконалість цієї роботи, яка полягає в точній передачі всіх нюансів рисунка, гідна найбільшого захвату.

Комментарии запрещены.