У реставраторів пам’яток стародавньої архітектури є таке ж правило, як і в лікарів — не зашкодь! Про це варто пам’ятати щогодини тим, хто взявся за відтворення Софроніївського монастиря. Насамперед потрібний грамотний архітектурний проект. Без нього ніяке будівництво неможливе. Адже коли будинки і споруди будуть побудовані за недосконалим проектом, виправити що-небудь буде неможливо.

У цьому сенсі дуже повчальним прикладом є Глинська пустинь поблизу міста Глухова. її почали відновлювати трохи раніше, ніж Софроніївський монастир, і вже встигли зіпсувати красу стародавнього архітектурного ансамблю новим храмом, зробленим у невідповідних архітектурних формах. Проте тут же, у Глинській пустині, є і підбадьорюючий приклад зовсім іншого роду. У 1999 році поруч зі зруйнованою в роки радянської влади надбрамною дзвіницею туг була побудована нова надбрамна церква. Для її проектування запросили сумського єпархіального архітектора Володимира Бикова. автора багатьох церков, побудованих на території Сумської області. Він, крім всього іншого, є двічі лауреатом Державної премії України в галузі архітектури. Залучення до проектування професіонала настільки високого класу позитивно позначилося на результаті: зараз обитель прикрашає чудовий храм, що відроджує колишню красу Глинської пустині.

Хочеться вірити, що й Софроніївський монастир поступово відродиться у всій своїй красі й величі. Цей процес уже розпочався. З 2000 року монастир розпочали відроджувати — тут поселилося кілька ченців. Поступово археологами було досліджено підмурки більшості втрачених будівель, реставровано колишній новий лікарняний корпус, який тепер є головною будівлею відновленого монастиря. Протягом 2001-2002 років за дієвої підтримки Сумської обласної державної адміністрації у Софроніївському монастирі проведено значний обсяг украй необхідних робіт: прокладено дорогу до монастиря від найближчого села Нова Слобода, забезпечено водо- й електропостачання. У 2003 році дійшла черга й до реставрації Покровської надбрамної церкви та колишньої трапезної. Зараз роботи тривають за все ширшої підтримки громадськості.

Один із найвизначніших парафіяльних храмів Путивльщини знаходиться поблизу Софроніївського монастиря у селі Нова Слобода. Це церква Різдва Богородиці (Св. Михайла). Мурована церква з дзвіницею стоїть у центральній частині села на високому заокругленому мису над рівнинною заплавою. З заходу цей мис огинає яр зі струмком. Завдяки такому розташуванню й наявності високої дзвіниці церква є значною містобудівною домінантою і панує в ландшафті.

Перша дерев’яна церква Архангела Михаїла у Новій Слободі була зведена у 178G році. Наприкінці XIX століття вона занепала. В1895 році почали будувати муровану церкву Різдва Богородиці з бічним вівтарем Архангела Михаїла. її добудовано й освячено 1913 року.

Церква хрещата в плані, п’ятидільна, однобанева з чотирма декоративними маківками на рогах центрального четверика. Над західним притвором височіла триярусна дзвіниця, увінчана бансю. Усі частини храму прямокутні в плані. Обабіч вівтаря -невеликі ризниці. Західний притвор тридільний. Рамена просторового хреста перекриті коробовими склепіннями. Декор витриманий у стильових формах неокласицистичі юго напрямку історизму: застосовано рустовані наріжні лопатки, пілястри, антаблемент, трикутні фронтони, аркові вікна з килеподібними наличниками. Первісна баня була досить масивною, з циліндричним світловим підбанником і сферичною банею.

За радянської влади церкву було закрито і в ній містилися склади сільськогосподарської продукції. Під час Другої світової війни, внаслідок прямого попадання авіабомби, церковні баню та дзвіницю було зруйновано.

У 1990 році на церкві було відновлено глухий верх у вигляді низької чотиригранної піраміди з декоративною маківкою. Влітку 2000 року коштом місцевого уродженця, а нині москвича М. Мураєва за проектом сумського архітектора В. Бикова відбудували дзвіницю, а 21 вересня 2001 року завершено відтворення церковної бані. На західному фасаду нішах і тимпані фронтону виконані мозаїчні панно. При цьому дзвін и цю зробили двоярусною, нижчою, ніж первісну, в спрощених архітектурних формах, а центральну баню — теж дещо меншою, ніж первісну.