Церква Свято-Михайлівська. Зведена на честь Архістратига Михаїла. Запереказами, село утворилося в часи Руїни (наприкінці XVII століття), коли місцеве населення ховалося біля хутора одного з вільховецьких священиків. Звідси і походження топоніму — Попівка. Мабуть тоді і було збудовано в селі першу церкву, бо в 1790 році на місці старої вже збудували нову.

Церква була дерев’яна, належала до 5-го класу, землі мала 43 десятини.

У середині XIX століття парафія церкви налічувала 1500 осіб, у 80-х роках ХГХ століття — 958 чоловіків, 962 жінки. У церковнопарафіяльній школі навчалося ЗО осіб.

До церкви було приписано цвинтарну каплицю.

Настоятелем Свято-Михайлівської церкви в селі Попівці з 80-х років XIX століття служив П. П. Пясецький.

Про вигляд цієї церкви можемо судити за описом нашого земляка, книгознавця Левка Биковського, уродженця сусіднього села Вільховець: «Дерев’яна церква в Попівці, з її зелено-білими стінами назовні, трьома банями і залізними хрестами на них, справляла гарне враження. Стояла під горою і була оточена літніми деревами. З лівого боку, перед входом, була така ж сама дерев’яна дзвіниця. Всередині церква мала стародавній вигляд, з потемнілими образами та іконостасом у колонках, обвитих виноградною лозою. Поруч церкви було приходство священика».

У Попівці народився самобутній художник Нифонт Мефодійович Терещенко (1867-1947). Він навчався у місцевих малярів, згодом — у Лаврській іконописній та Київській художній школах, малював ікони та картини церковного змісту, хоругви, портрети, краєвиди. Як іконописець наслідував живопис Володимирського Собору в Києві, в іншій творчій манері виконував розписи церковних хоругов, основудекоруяких складав український орнамент у вигляді стилізованих квітів.