Володимирський собор
Останні публікації

Останній етап оформлення собору

Останній етап оформлення  собору

На останньому етапі оформлення собору завдяки сімейству Прахових стало справою честі для київської громадськості. Світські дами вишивали килими за малюнком професора, хтось замовляв ікони, а купецтво займалось збором грошей на завершення. Майстерня М. І. Мурашка вся була повністю завантажена роботою в храмі, хоч сам Микола Іванович у своїх знаменитих, але незакінчених «Записках старого учителя» мало пише про свою роботу там. Його учні ревно скніли над другорядними деталями і підмальовками. В майстерні Мурашка було виготовлено чимало речей і меблів, серед яких два кіоти з дуба і горіха з різьбою і колонами у візантійському стилі, покриті позолотою (вони на хорах), дві шафи для зберігання святих облачень і посуди, аналої, кліросні столи і багато інших дрібних, але не менш важливих речей.

В. М. Васнецов за свою багаторічну титанічну працю одержав 51 тис. крб. Па той час це величезні гроші, але йому треба було утримувати чисельну сім’ю. А порівняно з іншими художниками, які виконали меншу роботу, його винагорода виглядає, зовсім невеликою. Братам Свєдомським та В. О. Котарбінському нарахували 59,5 тис. крб., але на трьох, хоч вони виконували другорядні розписи. М. В. Нестерову, який приступив до робіт пізніше за всіх, — 11,7 тис. крб.

Майстерня М. І. Мурашка за підготовчі роботи для живопису на стінах, підмальовки, орнаменти й позолоту стін одержала 34.452 тис. крб. Товариство Тузіні і Россі отримало близько 100 тис. крб. Широко відома фабрика Постникова, яка активно брала участь в роботах, збагатилась за західні зовнішні двері (14,3 тис. крб.) і за решту робіт (12 тис. крб.).

Жертводавці теж повідомляли громадскість про вартість того чи іншого дару. Так, оздоблення престолу, оплачене Н. А. Терещенком, коштувало 11 тис. крб.

За гроші, одержані від Найсвятішого Синоду, було придбано облачения (10 тис), священну посудину (8 тис), бронзові вироби (14 тис). За плащаницю, вишиту О. А Праховою, заплачено 2,5 тис. крб. Іконостасна майстері ія М. І Мурашка на замовленнях у Володимирському соборі заробила 6,399 тис. крб. На все внутрішнє оздоблення, таким чином, було витрачено близько 400 тис. карбованців, а якщо додати будівельні витрати, то вся вартість і прикраси Володимирського собору обійшлися в 900 тис. карбованців.

Напис на дошці північної стіни:

«Сооруженъ сей святый храмъ во имя святаго равноапос-тольнаго князя Владиміра, просвітителя Россіи, сь Высочай-шаго соизволенія Государя Императора Николая Павловича, испрошеннаго въ 1852 году митрополитомъ Юевскимъ и Га-лицкимъ Филаретомъ. Заложенъ 15 іюля 1862 года при Государі» Императоре Александре Николаевиче преосвященнымъ Арсешемъ, митрополитомъ Юевскимъ и Галицкимъ». Праворуч на іншій дошці бачимо друтий напис: «Освященъ въ благополучное царствованіе Благочестивьй-шаго Государя Императора Николая Александровича, Самодержца всея Россіи, при СупругЬ Его Государыне Императрице Александре 0сдоровнЄ и Наследнике Его Великемъ КнязЄ Государе Цесаревиче Георгій Александровиче преосвещен-номъ Іоанникіи, митрополите Юевскомъ и Галицкомъ, при Кіевскомь, Подольскомъи Волынскомъ генерал-іубернаторЄ графе .Анексій Павловиче Игнаътьсве въ 1896 г. августа 20-го дня».

Напис па лівій дошці південної стіни:

«Соборъ во имя святаго равноаиостольнаго князя Владиміра заложенъ въ 1862 г. по плану академика архитектуры А. В. Берегти, укріплень и достроснъ въ 1876 г., по проекту профессора архитектуры Г. Б. Бернгардта, академиком архитектуры В. Н. Николаевыми Внутренней отделкой руководил профес-соръ университета Св. Владиміра А. В. Праховь. Живопись исполняли: профессоръживописи В. М. Вастіецовь, художники П. А СвЄдомскій. В. А Котарбинскій, М. В. Нестеровъ, Н. К. Пи-моненко и А С. Мамонтовъ; бронзу товарищество А. М. По-стикова въ Москве мраморы А. Тузини и А Росси; мозаики наружный: А. А вроловъ въ Петербурге, внутреннія — мозаичное общество въ Венеціи; отопленіе и чугунныя работы -А. 0. Терменъ, жєлЄзньія — Герстофъ, по золоту и мебель А. И. Мурашко, кирпичную кладку Ховалкииъ и В. Кушне-ровъ».

«Председателями комитета были: епископъ Серафимъ. вице-губернаторы С. Н. Гудимъ-Левковичъ, кн. К. А. Горчакову кн. А. Д. Друцкой-Соколинскій, А. П. Баумгартснъ, Д. С. бедоровъ и губернскій предводитель дворянства кн. Н. В. Репнинъ. Членами были: комитета по сооруженію: архимандриты Оеофилъ и Веніаминь, протоієрей Д. Смо-лодовичъ и Д. Ждановъ, инженеры Биркинъ, Чеснякъ и Полибинъ; Бодьішсвскій, ведоровичъ, академикь архитектуры производитель рабогь А В. Берегти; комитета по укрЄшіенію и достройкъ: протоієрей П. Г. Лебединцевъ, архитекторъ П. Г. Юргенсъ, профессора духовной академій И. И. Малышевскій, А В. Праховъ. губернскіе инженеры А С. Проскуряковъ, в. Р. Гевшвендъ, Я. В. Кривцовъ и В. А Безсмертный, произво-дителемъ работь академикь архитектуры В. Н. Николаевъ».

Комментарии запрещены.