Володимирський собор
Останні публікації

Костьол св. Миколая на Печерську (кінець XVIII ст.)

Костьол св. Миколая на Печерську (кінець XVIII ст.)

Період належності Києва до Російської імперії позначений кількома католицькими новобудовами. Після приєднання Києва до Московського царства та царського указу 1660 р. про виселення з міста всіх поляків, католицьких костьолів у місті не було до 1799 р. Єдиний вцілілий з костьолів Подолу — домініканський — переосвятили в 90-х pp. XVII ст. на церкву. Лише через століття, після поділу Польщі, коли 1797 р. до Києва було адміністративно приєднане правобережне довкілля, населене польським дворянством, у місті знов постав католицький костьол. Київсько-Житомирська діоцезія була тоді з’єднана з Луцькою, а Київ став столицею губернії.

tyle=’text-indent:20.0pt’>Близько 1797 р. могильовський католицький єпископ С. Сестенцевич почав клопотання у київській адміністрації про дозвіл на будівництво костьолу. Це був час царювання Павла І, який, проводячи анти єкатериненську політику, благоволив до католицтва і поляків. Царським розпорядженням від 19 квітня 1799 р. у Києві дозволялось збудувати римо-католицький костьол. Щоправда, приписувалось, що споруда мала бути найскромніших розмірів і вигляду. Міститись храм мав на Печерську — новому російському дворянському аристократичному районі, який формувався поблизу Московської фортеці.

Будівництво було проведене швидко й у тому ж 1799 р. на новому базарі (близько теперішньої Печерської площі) постав дерев’яний костьол св. Миколая. Його опис (за переказами) наводить К. Іваницький: найскромніша будова, позбавлена виразних архітектурних рис. «звичайний чотиригранник-, покритий двосхилим дахом. Ні креслень, ні розмірів, ні точного місцезнаходження, ні докладнішої характеристики цього костьолу ми не маємо. Опікували храм домініканці, які прибули з монастиря в Чорнобилі. У 1817 р. костьол згорів (так зазначають М. Закревський. А. Стороженко. В. Цеховський). К. Іваницький «подовжує- споруді існування до часу пожежі на Печерсмсу 1843 р. Можливо, ця дата є виправданою — лише 1842 р. освятили новий київський католицький костьол, а в проміжку цих років (від 1817 до 1843 pp.) католицька громада десь мала ж відбувати службу". Дерев’яний храм міг бути легко поновлений, але його руйнація від пожежі 1817 р. стала додатковим приводом для клопотання про будівництво нового кам’яного католицького храму.

Комментарии запрещены.