Володимирський собор
Останні публікації

Осінні місяці 1885 року

Осінні місяці 1885 року

По поверненні з Італії Віктор Михайлович приступив до ескізів. Довелося приїхати надовго до Києва для постійного влаштування. Розпочав працювати художник в соборі в осінні місяці 1885 року.

А. В. Прахоп надіслав Васнецову запропонованіїи ним план художніх робіт у Володимирському соборі 17 червня 1885 року:

«Любий друже Вікторе Михайловичу, душевно радий, що Ви успішно з’їздили й вивезли сильні і тепер для Вас украй потрібні враження. Зичу тепер добре відпочити і ніяким чином марно не збираюся Вас турбувати. У цьому разі я керуюся такими міркуваннями: 1) 3 огляду на таку важливу і тривалу роботу Вам треба на цей час серйозно улаштуватися в Києві, щоб ніщо нікуди Вас не тягло і не відволікало б Ваші думки від головного… Нам разом з Вами слід добре порозумітися і до того, як нарешті взятися до стін, остаточно з’ясувати все. Щодо бані усе також залежить від Вас. я зі свого боку подбав про Ваше бажання і заклав ніші так. що широкий суцільний пояс уже готовий… сюжети такі: 1) у дні бані Іс. Хр. — Вседержитель, 2) нижче вікон — Рай. У вітрилах — чотири євангелісти і між ними в замках арок 4 медальйони: 1) Іс. Хр. 2) МРОЧ. 3) Іоан Пред. — Деісус і 4) Св. убрус. 3) Па 4-х арках головного квадрата розміщувалось звичайно 40 мучеників у медальйонах по 10 на кожній арці, якщо ми не втримаємо 40 мучеників, то відповідне число медальйонів, з ангелами, або руськими святими. 4) Нижче медальйонів фігури та орнаменти, між вікнами орнаменти тощо…

Щодо собору повідомляємо Вас. що ми спільно придумали: 1) Вселенська ц-ва.

I. (Давня церква гонінь): Іаков брат Господень, Ігнатій Богоноесць, Климент Римський Папа, Архідиякон Стефан. Архідиякон Лаврентій.

2) Представники християнської освіти і літератури першої епохи торжества ц-ви: Афанасій Великий. Василій Великий, Григорій Богослов. Іоан Златоуст, Кирило Єрусалимський. Григорій Двоєслов (Папа Римський). Кирило Олександрійський, Микола Мирлікійський.

3) Засновники чернецтва: Антоній Великий. І Іахомій Великий, Савва Освячений, Федір Студит.

4) Поети і музиканти: Іоан Дамаскін, Косьма Майюмський.

II. Руська церква: Кирило і Мефодій — просвітителі слов’янства.

Михаїл 1 митрополит. Іларіон митр, і учитель церкви руської. Леонтій єп. і просв. Ростовський. Нифонт Новгородськ. Лрхієп., Св. Симеон єп. Владимирський. Петро і Олексій митр. Київ, і Моск. і всія Русі, Стефан просвітитель Пермі, Гурій просвіт. Казанський, Інокентій пр. Іркутський, Дмитрій Ростовський. Митрофан Воронезький, Тихон Задонський.

2) Начальники чернечого життя і письменники: Антоній і Фсодосій І Іечерські, Сергій Радонезький, Зосима і Саватій Соловсецькі, Нестор-літописець.

Обидві церкви мають зайняти низ подовжніх вівтарних стіп. …а хто залишиться — по боках па сусідніх пілонах.

Ваша думка пов’язати пророків із зображенням Богоматері в головній апсиді — думка красива і знаходить собі підтвердження в стінописі і в іконостасі. У цьому разі пишуться такі пророки: Мойсей, Даниїл, Іаков, Давид Ісайя, Захарія. Валаам. Соломой, Ієзекіїль, Аарон, Авакум, Ісдеон, Ієремія. Ввесь Ваш А. Прахов».

Васнецов змінив зміст розпису в бік збільшення кількості вітчизняних діячів церкви, просвітителів та святих воїнів-патріотів. Завдяки цьому листу Прахова можна датувати численні ескізи Віктора Васнецова до розписів собору. У читача може виникнути запитання: що такс «св. убрус»? Це рушник, на якому, за переказами, відбився лик Христа. Ікони лика Спасителя на убрусі прийнято називати «Нерукотворним Образом».

Спочатку передбачалося розписати собор фресками, але за свідченням одного з тих, що працювали в соборі з 1884 по 1891 роки, художника О. Курінного, це було неможливо. У статті «Опыт стенной росписи», надрукованій в газеті «Советська культура» (1938 p.. № 1G0), він писав, що «первісно стіни собору були пофарбовані свинцевими білилами, потім цинквейсом під флейц. Стіни були дуже гладкими та блискучими, білого холодного кольору, як поліровані. Вони виявилися непридатними для живопису: вуглем не можна було малювати, фарби на ковзкій поверхні погано трималися, холодний білий колір як грунт під живопис був неприємним і заважав взяти бажану силу тону. Старий і досвідчений підрядчик із розпису стінного живопису наказав зробити стіни шорсткими. їх протерли цеглиною і пемзою, щоб фарби міцно трималися. На такій зернистій основі прийнято було рисувати вуглем — він добре тримався. Фарбами теж можна було писати як завгодно: густо, мазками, або більш тонко. Після другої підготовки стін під шорстку поверхню жовтуватого кольору (білила зі світлою вохрою) було написано всі картини, що прикрашають Володимирський собор. Цей живопис тримається й досі. Почався розпис собору з бані. Вся голова Христа на бані займала три аршини».

Віктор Михайлович взяв на себе здійснення грандіозного завдання. Перебуваючи в постійному творчому пошуку, працюючи натхненно й швидко, планував усю роботу виконати за три роки. Це було можливо, оскільки художник ставив перед собою чіткі конкретні завдання та відповідно розв’язував їх. Не пізніше листопада 1885 року він подав свої ескізи на розгляд комітетові по будівництву собору. З листів Васнецова до Москви відомо, що над виконанням 22 ескізів він працював трохи більше за місяць. Один з прихильників творчості художника пише 23 жовтня 1885 року- Васнецову: «Не можу не виказати тобі, любий Вікторе Михайловичу, тієї насолоди, яку довелося відчути при огляді твоїх рисунків, що їх привіз до Москви .Адріан Вікторович. Лише ти один міг зробити таку красу. Здається, багато було говорено тобі, що виражати і бути носієм таких чудових думок могла тільки і може людина, яка має незвичайну чистоту серця. Полєнов, Релін і Суриков у захваті від твоїх творів». Відомий мистецтвознавець І. С. Остроухое також не зміг утриматися від емоцій у листі: «Від Ваших ескізів, які привозив Прахов, усі туту захваті».

Комментарии запрещены.